Декілька уроків про конфлікти від Їфтаха – Андрій Гнідець

Біблія пропонує нам декілька принципів для стійкості від конфліктів

Їфтах, навзаний “хоробрим вояком”, велику частину життя прожив у конфліктах . В молодості його вигнали з дому брати, які потім самі ж прийшли його просити стати їх провідником. Їфтах за життя провів успішну кампанію з Ізраїлем проти агресії з боку народу аммонітян, а також встояв в збройному конфлікті від своїх же братів з коліна Єфрема.
В Новому Завіті є одним з героїв віри, поряд з Давидом, Самуїлом, Гедеоном, Самсоном та іншими. Євр. 11:32

Декілька уроків про конфлікти від Їфтаха:

1. Конфлікти це безглуздо, оскільки з часом може виникнути потреба прийти до тих самих людей. Зруйнувати відносини набагато легше ніж потім при потребі їх відновлювати .
Суд. 11:1-2

2. В кожному конфлікті варто до останнього шукати мирні шляхи вирішення. Це може зберегти час і ресурси. Пошук миру не є проявом слабкості , а навпаки мудрості.
Суд. 11:12

3. Конфлікти завжди мають наслідки , для двох сторін, інколи дуже трагічні. Суд. 11:32-33, 12:6

4. Найскладніший вид конфлікту, коли це “ніж у спину” від “своїх”. Поки ми живемо на землі, не існує середовища вільного від впливу конфліктів. Конфлікти з “своїми” можуть мати особливо тяжкі наслідки. Бажання конфлікту для коліна Єфрема коштувало їм 42 тисячі людських життів. Суд. 12:6

5. Конфлікти завжди мають корені в пороках людського характеру – жадності, заздрості, ненаситному прагненні більшого, гордості і т.д. Суд. 11:2, 28

6. У всіх випадках конфліктів Їфтаха їх можна було уникнути, не зазнавши жодних втрат. Якщо стався конфлікт , як мінімум одна сторона хотіла його настання. Неможливо, щоб стався конфлікт коли жодна з сторін цього не хотіла. Суд. 11, 12

7. Їфтах в жодному конфлікті не був ініціатором, проте зі всіх конфліктів вийшов переможцем. Бог не благословляє агресорів. Суд. 11:29

Як отримати права без хабаря (інструкція) – Юлія Джала

  1. Оберіть автошколу. Шукайте відгуки, опитайте друзів та знайомих, які недавно вчилися. В першу чергу обирайте інструктора з водіння.
  1. Дізнайтеся у школі перелік необхідних документів.

Приблизний перелік (уточнюйте в школі): паспорт (або ID картка та витяг з місця реєстрації), ідентифікаційний код, довідка водійської медкомісії, фото 3*4 см 3 шт.

  1. Пройдіть медкомісію, отримайте довідку, подайте документи в школу.
  1. Паралельно з теоретичними заняттями розв’язуйте тести – онлайн або в додатку (наприклад, vodiy.ua – в Преміум акаунті є можливість розв’язувати білети за номерами або окремі теми, вчитися на своїх помилках, робити закладки і т.д.). Ідеальне проходження безкоштовних тестів фактично гарантує Вам складення теоретичного іспиту у Сервісному центрі (далі – СЦ).
  1. Не вірте страшним історіям про завалювання на іспитах усіх, хто пробує сам і не платить хабар. Це – неправда. Інструкторам, які таке розказують, нагадайте про відповідальність за отримання хабаря, а також за його вимагання (стаття 368 ККУ).
  1. Не бійтеся не скласти з першого разу. Ваше завдання – вивчити ПДР та навчитися їздити, підтвердженням чого буде успішно складений іспит. Не склали- значить, треба повчитися ще. Всі люди різні, комусь треба менше часу для засвоєння, комусь більше. Це – нормально!
  1. Складіть внутрішній іспит у школі, отримайте на руки документи для складання іспитів у СЦ. Свідоцтво, видане Вам автошколою, дійсне 2 роки – тобто, Ви маєте 2 роки щоб здати іспит у СЦ. Не встигли – новий курс навчання в автошколі.
  1. Іспит у СЦ складається з двох частин: теорія і практика (водіння).
  1. Теорія. Складається за комп’ютером, тривалість – 20 хвилин. Тести на 20 запитань, допустимих помилок – 2. Теорію можна складати безліч разів, не частіше ніж раз на 6 днів. Важливо! Складений теоретичний іспит дійсний 3 місяці. Тобто, для складання практичного іспиту Ви маєте 3 місяці після того як склали теоретичний. Не встигли – знову йдете складати теорію.

Порада: якщо під час складання іспиту не знаєте/сумніваєтесь у відповіді на якесь питання, пропустіть його (внизу можна вибрати наступне, не відповідаючи на це), повернетесь потім коли дасте відповіді на усі інші.

  1. Практичний іспит. Ділиться на 2 частини: вправи на майданчику (див. чек-лист) та виїзд на маршрут у місто. Загальна тривалість іспиту – 15 хвилин. Допускається 3 різні або 2 однакові помилки. Тобто, якщо у Вас 3 різні або 2 однакові – іспит складено. Все що рахується помилками, зазначено у чек-листі, також помилкою вважається невиконання вправи з першого разу. Практичний іспит можна складати лише після успішного складання теоретичного, не більше ніж 3 рази, не частіше ніж раз на 6 днів. Якщо Ви не здали практичний іспит з трьох спроб – за законом маєте пройти повторний курс з водіння у автошколі (кількість годин визначає автошкола) [Кількість годин не визначає автошкола. Курс має бути повним і зе записується у відповідній довідці – С.Ч.. ]. Або застосуйте метод Лесі: у випадку, якщо були 2 невдалі спроби скласти практичний іспит, пропустіть третю, дочекайтеся закінчення терміну дії теорії і починайте спочатку – після складеної теорії Ви знову маєте 3 спроби скласти водіння.

Поради: складайте практичний іспит на машині, на якій Ви навчалися. На машині СЦ МВС немає можливості трохи поїздити, щоб до неї звикнути, Ви сідаєте в незнайоме для Вас авто і майже відразу виконуєте вправи. Не ускладнюйте собі життя!

Ви не зобов’язані складатипрактику в той самий день, що і теорію. Якщо відчуваєте хвилювання – краще приїдьте в інший день, більшість тих, хто не складає – не здають якраз через це.

Для кожного міста на сайті СЦ є маршрути – ознайомтесь із ними (поїздіть там кілька разів). Звертайте увагу на знаки, на виїзди із прилеглих територій чи перехрестя (улюблене прохання інспектора – зупиніть ось тут, будь ласка, тобто аналізуйте маршрут на тему де можна і де не можна зупинятися згідно з ПДР). Не забувайте про обмеження швидкості у місті, якщо немає інших додаткових знаків. Складання іспиту має бути лише за визначеними маршрутами.

Перед початком руху не забудьте нагадати працівнику СЦ про відеореєстрацію іспиту (всі СЦ забезпечені відеореєстраторами з січня 2020р.), дочекайтеся ввімкнення пристрою, а тоді починайте готуватися до початку руху – налаштуйте дзеркала, крісло, пристебніться. Не забувайте вмикати повороти навіть на майданчику під час виконання вправ.

  1. Загальні поради для поїздки у СЦ:

Не їдьте складати іспит з групою, бо як показує досвід, такі поїздки забирають набагато більше часу, ніж індивідуальні.

Послуги СЦ можна оплатити наперед.

Працівники Львівського СЦ радять для індивідуального складання іспитів приїжджати о 14-15 годині, так і робіть.

  1. Отримайте водійське посвідчення і поділіться досвідом в групі Права без хабарів, Ваші поради точно комусь допоможуть.

Три шляхи для України – Олександр Костюк

Насправді у жителів України, безвідносно до їх національності, рідної мови, політичних переконань, є три варіанти.

1. Приєднання до РФ в якості колонії. Варіант москви. Це доля ОРДЛО і то не відразу, а після довгих років війн, крові, чисток, придушення непокірних. Десятки а то й сотні тисяч смертей. Сіра зона. «Подвали», комендантські години, доноси. Москва точно не буде ділитися з вами доходами від нафти та газу. Ніхто точно не дасть вам «високіх пєнсій», «нізкіх таріфов» і «бєсплатних квартір». Їх і в РФ нікому не дають. Ви не будете жити як в Москві. І навіть як в Тамбові не будете. Колонія, використання в якості ресурсу. При чому всіх – україномовних, російськомовних. Москві це байдуже. Москва – держава-паразит. Російськомовні навіть зручніше, покірливіші;

2. Варіант «гівно в ополонці». Власне, це варіант більшості з тих, хто голосував за Януковича чи Зеленського (хоча, насправді, чітко вони того не усвідомлюють). Напівнезалежнісь, «дружба» з РФ, «вигод ниє поставкі дєшового газа», «договоріться посєрєдінє», «памятнікі – кому оні мєшают», «дєнь пабєди», ностальгія по трупу СРСР і т.п. Тобто те, чим ми займалися у 1991-2014-х. Імпортована з москви політична корупція, популізм, вплив кремля на олігархів, на вибори, економіку, скупка кремлем політиків та журналістів, газовий та військовий шантаж, витягання грошей з українського бюджету через газові схеми і т.п. Все з однією метою – не дати Україні стати успішною. При цьому населення живе очікуванням чарівного месії («крєпкій хозяйствєнік», «новиє ліца» і т.п.) який «дасть» низькі тарифи і високі зарплати с пенсіями, тим часом його годують нескінченними історіями про «борьбу с корупцієй». Бідність, відсталість, стагнація, біг по колу.

3. Варіант патріотів-державників. Повноцінна незалежність і економічна модель розвинених країн. Перш за все – в головах.
А це – кров, піт, відповідальність.
– Необхідність відстояти свою країну зі зброєю в руках;
– Своя мова,віра, історія, пам’ятники, пісні, фільми. Тому що чужі – це інструменти, щоб нав’язати вам варіанти 1 чи 2. При цьому ніхто не примушує нікого відмовлятись від рідної мови чи культури. Але підтримка держави – своєму;
– Розуміння, що за все треба платити справедливу ринкову ціну – за газ, тепло, квартиру, дороги, медицину, безпеку, забезпечену старість. Справедливу, прозоро сформовану, чітко контрольовану суспільством, але ринкову ціну. Заробляти і платити;
– Закон понад усе, для всіх;
– Розуміння, що якщо ти талановитий, розумний, меткий, підприємливий, працьовитий, швидкий, везучий – ти стаєш багатим. Якщо ти ледар, п’єш, не хочеш ворушитися та вчитись, міняти життя, шукати, якщо ти невдаха – то ти лузер. І не маєш права кричати «дайте мнє»;
– Розуміння, що свій, український, патріотичний олігарх, який випускає якісний продукт, своєю підприємливістю створює додану вартість, робочі місця,чесно платить податки, наповнює бюджет – це благо та опора для країни;
– Розуміння, що лідером успішної країни може бути тільки сильна, незалежна, патріотична, розумна, освічена, досвідчена, енергійна людина;
І от тільки цей варіант може дати нам гідне, цивілізоване, багате життя. В перших двох варіантах ніякі «реформи», «новиє-стариє ліца», «молодиє і чєсниє», ніяка перманентна «борьба з карупцієй», посадкі і рсстрєли – не матимуть результатів. Буде лише імітацією. І буде бідність, відсталість, стагнація. Тобто ще десятки втрачених років.
Держава це не президенти чи депутати. Держава – це громадяни. І не може бути гідного, достойного та заможного життя в державі, більше половина жителів якої ментально живуть в чужій, або навіть вже неіснуючій державі.
Насправді настав уже час, коли кожен житель України, неважливо хто він за своїм етнічним походженням чи рідною мовою: українець, росіянин, єврей, татарин, мадяр, повинен ясно усвідомити ці три варіанти. І зробити свій вибір, розуміючи його наслідки. А зробивши – відповідати за нього перед собою і своїми нащадками.

Прості люди під впливом пропаганди. Правду людям про ці варіанти вибору та їх наслідки має говорити еліта: політики, ЗМІ, журналісти, лідери суспільної думки. Говорити нон-стоп. Це їх обов’язок перед народом. На жаль, багато з них куплено чи завербовано. Багато просто не відповідають тим завданням, які на себе взяли. От на них потрібно тиснути в першу чергу. Щоб політик чи журналіст, який веде свій народ в рабство та бідність ставав парією, отримував відповідну оцінку: брехуна та зрадника. Ну і просто пояснювати людям – в житті, на роботі, через соцмережі. Нас, патріотів-державників, уже багато. І кожного дня стає більше.

Приєднуйтесь, бо ви того варті!

Розділення псалмів

Як відомо, між нумераціями псалмів в різних перекладах Біблії існує різниця. Наводжу інформацію, яка допоможе зрозуміти ці відмінності.

Масора (єврейський текст),
King James Version 1611
New International Version 1978,
переклад Івана Хоменка 1963,
переклад П. Куліша, І. Пулюя, І. Левицького, 1903
Септуагінта (переклад Старого Завіту на давнтогрецьку, II ст. до Р.Х.),
переклад Івана Огієнка, 1962,
Російський Синодальний Текст, 1876

1-8

1-8

9

9:1-21

10

9:22-39

11-113

10-112

114

113:1-8

115

113:9-26

116:1-9

114

116:10-19

115

117-146

116-145

147:1-11

146

147:12-20

147

148-150

148-150

Про (не)тупих вірунів

Помітив одну тенденцію – напишу.

Все більше бачу, як люди, які вірять в Творця, виставляються тупенькими примітивними селюками, які поїзд двіч в житті бачили. Ага – і тотально ігнорують науку.

Це локальна/тактична перемога Лукавого – показати теїзм, як щось, що суперечить науці і здоровому розуму. Дивився відео з російського телебачення “Креаціонізм vs Еволюціонізм”. Креаціонізм захищали 2 православні священники і 1 письменник, еволюціонізм – три професійні науковці. Священники в цілому говорили речі правильні, хоча в науці плавали (хоча один з них є дипломованим фахівцем в геології чи геофізиці). Continue reading

Мислити нестандартно нестрашно – Себастьян Тегза

Я ніколи не міг зрозуміти людей, які відкидають традицію. Але мені було важко також погодитись і з тими, хто відносився до традиції, як до авторитету рівносильного Писанню. І мені дуже не подобалось, що і одна і друга сторона обмежували мою свободу необхідністю обирати між цими двома позиціями. Я хотів мати можливість на третій варіант. Для людських очей це напевно виглядає як невизначеність чи непостійність, хоча насправді це є та ситуація, коли ти просто не вписуєшся в існуючі сформовані системи, а тієї системи, яка б втілювала твої погляди не існує, бо вона ще не сформувалась. І виникає спокуса втиснути себе якимсь способом в одну з тих, які є і бути собі, як всі нормальні люди. Втім, так робити не правильно і не зовсім корисно. Так не робив Ісус і так не робили апостоли. Continue reading

Як не перетворитися на дракона – Себастьян Тегза

Єдина, свята, соборна і апостольська Церква присутня в цьому світі у формі багатьох різноманітних помісних громад. Все це розмаїття є багатством, а не проблемою. Здоровий шлях зростання для кожної громади пролягає між двома берегами. З одного боку – це важливість плекання власної ідентичності, з іншого – відкритість до інших громад, які мають свою власну особливість. Без такої відкритості громаду важко назвати соборною, і взагалі церквою. Якщо ідентичність якоїсь громади полягає в тому, щоб заперечувати християнську сутність всіх відмінних від неї громад – тоді це погана ідентичність, її потрібно не плекати, а позбуватись від неї. Це не євангельська ідентичність. Апостольське розуміння соборності міститься в словах апостола Павла, які служать практичним підсумком його викладу Євангелія в Посланні до Римлян. І звучать вони так: «Приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у Божу славу». (Рм.15:7) Continue reading

Священное Писание

Недавно говорил с одной женщиной, уже пожилой, о духовной жизни. Она давно ходит в церковь, христианка с молодых лет. И она рассказала мне, как с большим удивлением уже сейчас, в этом возрасте, открыла для себя вновь Священное Писание. Она начала читать по вечерам все книги Библии – начиная с Бытия и далее, ничего не пропуская. И открыла для себя, что тексты, которые она читала в молодости, теперь видны в совершенно иных красках, принимают совершенно новый смысл. Тексты Библии переосмысливаются с полученным жизненным опытом, знаниями, с возможностью проследить историю собственной жизни и жизни окружающих людей, сравнивая всё это с библейским опытом. Continue reading

Про політичне – Тарас Дятлик

Рідко пишу про політичне. І це не означає, що в мене немає активної політичної позиції. Вона є. Але для мене Фейсбук не те місце, де про це треба постійно репетувати… Слідкуючи вже багато років за ходом розслідування голосних вбивств в нашій країні, я хочу сказати, що…

Оприлюднення результатів розслідування вбивства В’ячеслава Чорновола, Георгія Гонгадзе та Небесної Сотні — імена замовників, посередників, виконавців, — та покарання замовників, посередників і вбивць для мене було, є і буде лакмусовим папірцем щодо кожного президента і кожної влади.

Президенти і очільники відповідних відомств змінюють один одного на посту, а справи поки що закриваються, а не розкриваються… Для мене той президент і та влада буде задовільна, яка оприлюднить всі ці аспекти — замовників, посередників, виконавців. А поки що ні Кравчук Леонід Макарович, ні Кучма Леонід Данилович, ні Ющенко Віктор Андрійович, ні Янукович Віктор Федорович, Порошенко Петро Олексійович, ні Зеленський Володимир Олександрович не спромоглися ні самі, ні за допомогою тих, кого призначали на відповідні посади, розкрити ці злочини. Continue reading

Короткі роздуми про владу в церкві

Кому належить влада в церкві?

Кому належить влада в церкві?

Є церква “А”. Там фактично всю владу має головний священик, який живе у Римі. Він вважається намісником Петра, а Петро, теж вважається, має ключі від царства Божого. Ієрархія, структура, правила.

Є церква “Б”. Там є союз 14 помісних церков. Між ними зараз деякі тьорки-войнушки, але вважається, що жоден керівник жодної помісної церкви не має влади абсолютної навіть в межах своєї церкви. Є синоди місцеві, є собори. Більше демократії, можна сказати. Continue reading