Як та чому працює Сколівська ДМС

Хочете робити паспорт - запасіться терпінням

Хочете робити паспорт – запасіться терпінням

Піти по закордонний паспорт дитини в державну міграційну службу – то великий челлендж. Ось чому.

Подав всі документи 12 квітня. Звичайно, приймати не хотіли одразу.

– А чого в нас подаєте? у Львові робіть паспорт. (Хоча я тут у Сколе зареєстрований.)
– у Львові черги, а нам з дружиною і дитиною скоро їхати в Білорусь. Та і за законом маємо право робити в будь-якій точці України.
– А де мама дитини?
– Якщо вона громадянка іншої країни, її присутність не обов’язкова.
– Розумієте, ми боїмося… Краще, щоб були обидва підписи – батька і мами… Ми боїмося… І в нас нове обладнання, ми ще не дуже вміємо працювати на ньому [!!! !!!].
– Якщо Ви не приймете документи, я подам на Вас скаргу.
– Ну, гаразд… Ідіть оплачуйте мито. Continue reading

Реформація у Європі. Як це було? Чому це трапилося? (Закінчення)

Мартін Лютер у Вормсі перед імператором

Мартін Лютер у Вормсі перед імператором

“Авіньйонський полон” і Велика Схизма

1305 р. папою було обрано француза Климента V, який потрапив під вплив короля Франції і переїхав з Риму до Авіньйона в 1309 р. (950 км від Риму, 770 км від Парижу). Всього в Авіньйоні було 7 пап, і всі французи. Це найдовший період в історії Римської церкви, коли папою не був італієць.

В той час папський двір тонув у розкошах. Климент замовив для потреб двору 1220 шкурок горностаї — для накидок, мантій, головних уборів, подушок. Він виділив з церковної казни гроші на весілля племінниці в 1324 р: було закупелно 4012 хлібів, 8 3/4 биків, 55 овець, 3000 яєць, 2000 яблук, 11 барелів вина (1650 л) і т.д. Французькі папи обирали французьких кардиналів, а французькі кардинали обирали французьких пап.

1367 р. Урбан V повернувся у Рим. Урбан знову приїхав у Авіньйон, щоб помирити Англію і Францію, але там помер. Колегія кардиналів вибрала Григорія XI, який захотів повернутися в Італію — в 1377 р. Через рік він помер. Вибирати папу мали там, де помер попередній. Жителі гірських сіл Італії прибули з ножами в Рим і вимагали вибрати римлянина або, принаймні, італійця. Колегія з 10 французів і 6 італійців вибрала італійця Урбана VI. Continue reading

Реформація у Європі. Як це було? Чому це трапилося?

Мартін Лютер у Вормсі перед імператором

Мартін Лютер у Вормсі перед імператором

Передумови реформації

Стан церкви

Після вознесіння Ісуса Христа на Небеса і після П’ятидесятниці, яка описана у Діях 2-ий розділ, була заснована християнська церква. Головними містами християнської церкви були Єрусалим, Карфаген, Антіохія, Александрія, Константинополь та Рим, але з різних причин, в тому числі і політичних, саме Рим став домінувати у західному християнському світі. Рим став головним містом Європи. У 1054 році відбулася велика схизма: легат Папи Римського відлучив від церкви патріарха константинопольського. Цей рік традиційно вважається “великим розколом” або “Великою Схизмою”. З того часу у світі існувало дві великі гілки християнства – Західна церква (або Римська) і Східна (або грецька або візантійська). Церква Римська стала великим європейським релігійним монолітом, вона мала величезний політичний вплив у Європі. Зокрема Папа Римський Інокентій ІІІ, який правив церквою з 1198 року по 1216 рік, мав величезну духовну і політичну владу. Інокентій ІІІ мав владу над королями європейських країн, наприклад, він накладав інтердикти щодо Франції і Великої Британії. Інтердикт – це заборона здійснювати будь-які богослужіння чи будь-які церемонії або будь-які священнодії на території міста або країни. Коли Папа Римський накладав цей інтердикт, в країні, на яку накладено було інтердикт, не можна було ані хрестити дітей, ані проводити весільний обряд чи поховання, ані подавати віруючим причастя. Таким чином Папа Римський мав інструмент, як мати величезний вплив на політиків Європи за кілька століть до Реформації. Continue reading

Думки про те, чому в церкві має бути кілька вчителів, а не один

Зрозумів для себе таку штуку – вчителів у церкві має бути кілька.

Звісно, я не думаю, що правильно давати всім і кожному можливість навчати “з кафедри”. Той, хто навчає має а) мати здорове, ортодоксальне вчення б) бути благочестивою людиною.

Але я і не думаю, що правильно, коли постійно навчає одна людина. Це не будуватиме церкву. Яку б круту освіту на мав той брат-вчитель, яким обдарованим би не був – якщо багато років підряд навчає церкву лише він – це не послужить церкві на користь.

Навіть вчителям Бог дає різні досвіди, бачення, освіти, дари. Тому одна людина не може суперефективно навчати, саме тому, що вона одна. Ну як один брат може бути експертом в усіх-усіх темах? Хіба можна бути сильним в усіх ділянках богослів’я та практики? Хіба таке буває? Звісно, один не може навчати і не повинен.

Тому я за те, щоб у церкві було кілька вчителів.
І досвід показує, що я маю рацію.

Чи потрібна освіта християнам? Ольга Кондюк

Оксфорд заснували люди, які вірили в Бога

Оксфорд заснували люди, які вірили в Бога

Колись церкви народили на світ такі навчальні заклади як Оксфорд і Кембридж. Спочатку це були богословські школи, але потім кількість навчальних кафедр збільшилась. В Україні Київське і Острозьке братства організували школи, які тепер діють як Києво-Могилянська академія, і Острозька академія. Зараз в церкві процвітає невігластво, яке возвеличується як духовна чеснота. На превеликий жаль, церковне лідерство і середовище не спонукає молодь до освіти, а часто навіть відмовляє, особливо якщо мова йде про богослов’я. Часто відмова здобувати знання і розбиратись у чомусь має вигляд особливої духовності, смирення і довіри Богу. Для цього навіть підібрані певні тексти.

Continue reading

Мій нічний діалог з православним

Православ'я і протестантизм. Діалог можливий?

Православ’я і протестантизм. Діалог можливий?

Одна справа варитися в своєму протестантизмі, друга – вести діалог з людиною, яка має сильні (але дещо інші, ніж ти) переконання про віру і діла, про церкву і Ізраїль, про Писання і передання.

З дозволу мого співрозмовника публікую наше листування на духовні теми. Може, комусь буде цікаве і корисне.

Чем-то [ця організація] напоминает мне церковь “святых последних дней”, они же мормоны, они же очередная “христианская” религиозная организация из Америки. Что в России, что в Финляндии – тащили меня вечно на какие-то тренинги/семинары/конференции/встречи/молитвы/изучение английского языка. После нескольких попыток выразить мое несогласие с их доктриной пришлось покинуть их компанию, сказал прямо что считаю Истиной учение лишь православной Церкви, выражающейся в моем случае в причастности к Русской Православной Церкви, а английский язык – сказал – и так знаю, потом вроде отстали =)

а чому “християнська” у лапках? що саме є маркером справжньої християнськості?

порівняння некоректне, тому що мормони це псевдохристиянський культ, який заперечує основи християнства (Трійця, спасіння через віру, канон Біблії, божественність Христа). я не захищаю ССХ, просто це місія, а не церква.
стосовно істинності православної церкви можемо якось поспілкуватися.
тільки мені здається, що правильно ставити питання не яка церква правильна, а що є авторитет (Біблія) та у кому спасіння (Христос).

Continue reading

Чому нації занепадають? Тетяна Малярчук

Тетяна Малярчук

“Автори книжки [Чому нації занепадають], власне, намагаються увесь відповісти на питання: чому одні країни успішні, а інші ні? Чому не завжди обирається процвітання? Звідки береться бідність? Їхня відповідь така — вся справа в політичних та економічних інституціях. Одні народи вибороли плюралізм і широкий розподіл влади, який, проте, здатний централізувати країну і забезпечити базові права людини, інші — ні. (Сомалі, де владу розділили між собою озброєні воюючі клани, має плюралізм, але не має централізованої сили, тому там панує хаос і беззаконня.)

Іншими словами, багатими й успішними країни робить СВОБОДА. Ось за що треба боротися. За інклюзивні політичні та економічні інститути (інклюзивний означає якомога більшу співучасть громадян). За контроль влади. За розширення прав, а не їхнє обмеження. Несвобода веде до втрити стимулів, безнадії, відстуності талантів — їх або знищують фізично, або вони тікають — корупції, тотальної бідності і диктатури.

Continue reading