Ще раз про роль контексту – Ігор Тунік

Ігор Тунік

Ігор Тунік

В церкві люблять охолодити молодих людей, які займаються спортом. Так як спорт вимагає дисципліни і стабільності і багато християн, з кращих побуджень, бачачи в цьому своєрідне ідолопоклонство, цитують слова Павла з послання до Тимофія, щоб якось напоумити любителів спорту.

… Бо вправа тілесна мало корисна, а благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього. 1 Тим.4: 8

З посмішкою уявляю молодого Тимофія, який тричі на тиждень відвідує тренажерний зал, купує спортивне харчування, а Павло його наставляє, що це малокорисні дії. Continue reading

Advertisements

Америка замітає сліди! Об’єднуйтеся!

Автор: Ігор Тунік

Всі, хто бував в Одесі, можливо чули цю фразу на залізничному вокзалі. Її постійно викрикувала одна хвора і нещасна жінка. Пізніше цю фразу можна було почути на радіо і вона стала крилатою.

У дитинстві я любив карикатури. Особливо я любив радянські журнали “Крокодил” і “Перець”. Дуже в моє дитячу свідомість в’їлося зображення “Дядечка Сема” – образ США. Завжди з сигарою в руках на тлі ядерних боєголовок. Він був винен у більшості бід в світі.

Пізніше я звернувся до Христа і став прихожанином протестантської церкви. Я з великим задоволенням став читати християнські книги. Особливо мені подобалася автобіоргафія Георгія Вінса- одного з лідерів “ініціативників” дисидентів баптистів. З його біографії я дізнався, як переслідували євангельських християн в СРСР, як християни з США молилися про падіння комуністичного режиму і як вони турбувалися за християн в Союзі. Continue reading

Ще одна правильна церква vs. Христове Євангеліє

Ігор Тунік

Наші друзі католики і православні, справедливо докоряють нас за те, що з часів Мартіна Лютера, ми все ще в пошуках правильної церкви. У підсумку ми наплодили десятки тисяч “правильних” церков і ця кількість продовжує зростати.

Почасти, така критика має місце через те, що ми, протестанти, так і трактуємо те, що сталося 500 років тому. Але Мартін Лютер не хотів створити “правильну” церква. Як і інші лідери протестантизму, вони відкрили для себе Євангеліє. Протестанти відкрили для себе Євангеліє і всіляко прославляли це Євангеліє. Аж до смерті. Пройшли роки і протестанти забули Євангеліє. І, фактично, стали розуміти спасіння так само як католицька церква. Однак вони розвинули ідею про те, що потрібно створити “правильну церкву”. І наші церкви наповнилися людьми, які знаходяться в пошуках ось такої церкви. А проповідники, ведуть себе як маркетологи супермаркетів, які борються за клієнтів. Хто знижками приваблює, хто низькими цінами і широким асортиментом. Ми розвинули культуру споживачів. Церква перестала “пахнути” Євангелієм.

Вся наша “правильність” у Христі. Церква вже досконала у Христі. Наше завдання не шукати ідеальну церква, а знову і знову переосмислювати Євангеліє і проповідувати його своєму серцю. Нема ніякої правильності в нас самих, є лише Христос і Євангеліє.

Звичайно, є законні причини, коли варто залишити свою помісну громаду і знайти іншу. Але це вже інша історія.

“Страсті Христові” і наш євангелизм – Ігор Тунік

Кадр з фільму "Страсті Христові"

Кадр з фільму “Страсті Христові”

Популярність фільму “Страсті Христові” серед євангельських християн або “мені вершки – тебі корінці”.

Коли я прийшов у церкву, в середині дев’яностих, то кожен тиждень хтось виходив на покаяння в церкві. Пізніше я сам брав участь у заохоченні людей вийти і “покаятися”. Багато хто “каялись”. Пам’ятаю, як на нас на молодіжку зайшли двоє дівчат. Я тоді вів зібрання. Ми багато співали і проповідували з ціллю “покаяти” ці дві душі. І ми їх таки дотиснули! Потім, правда, вони мене боялися, думаючи, що я знову буду їх “каяти”.

Хорошість проповіді та дія Духа Святого вимірюється тими людьми, що прийшли вперше.

Ми, як представники мережевого маркетингу, “продали” людям те, що вони не хотіли купити. Continue reading

“Бог створив небо і землю” очима фізиків

Спочатку не було нічого, тільки повна симетрія, і вільне калібрування літало над водами.

Потім Бог відділив цілий спін від напівцілого, і повелів цілому спину підкорятися статистиці Бозе, а напівцілому – статистиці Ферма. І побачив Він, що це добре.

І Бог відділив гравітацію, і поставив її константу взаємодії нижче інших констант, і повелів їй плазувати на мікрорівні, але сказав, що звеличить її понад усіх, і буде вона керувати космологією, і все буде підкорятися їй. І поповзла гравітація на мікрорівні на своє місце, і понині там перебуває. Continue reading

Батьки, бережіть своїх дітей

Діти і алкоголь

Діти і алкоголь

Або що роблять підлітки, поки батьки не бачать

Йду з “Нової Пошти” по вулиці Караджича. 12-а година дня. Назустріч четверо підлітків, років по 14-15. Троє, двоє хлопців і одна дівчина, ведуть ще одну дівчину-підлітка. А та четверта – чи то дуже п’яна, чи то хвора – йти сама не може, очі закотила, руки-ноги не слухаються, її ледве ведуть, майже несуть. Підходжу, запитую, в чому справа. Ті троє мені відповідають хором: “все нормально, все нормально”. А я механічно йду далі. Через 3 метри розумію, що зробив неправильно. В голові проскакують різні думки – а якщо вона під наркотиком? А якщо її побили? Я розвертаюся і знову підходжу до них.

Поруч проїжджав водій на фургончику. Зупинився. Підлітки перконали його відвезти ту четверту, яку звали Галина, додому. Розповіли версію: ми йшли і знайшли її. Отаку п’яну, в кущах лежала. Ну ми дорослі починаємо догадуватися – компанія просто випила, і ця Галина випила забагато. Хоча … таке враження, що вона або дуже багато випили, або вино якесь було сумнівної якості. Харчове отруєння сталося, мабуть. Continue reading

10 хороших християнських книг

Автор: Олег ГАЦЕНКО,
бакалаврант богослів’я

  1. Біблія (Бог та ≈ 40 авторів)

Книга, яку варто кожній людині світу прочитати – ця книга ніколи не публікується як бестселлер, адже Вона дуже далеко у відриві від решти книг. Вона містить актуальну інструкцію для нашого життя, Божий план, історію, поради та багато чого цікавого. А найголовніше: це Боже Слово – яке Бог об’явив людям і яке пережило багато поколінь.

  1. Жити за книгою (Ховард Дж.Хендрикс)

Книга, яка дає поради для ходіння у Слові. Навчає жити за духом. Людині, яка не один рік у християнстві, буде цікаво перевірити себе: Чи дійсно я живу для Бога? Як Бог змінює моє життя завдяки Писанню?

  1. Жага до перемоги (Джо Уолл)

Книга, яка пояснює, що ми можемо отримати небесні нагороди завдяки нашому ходінню за духом тут на Землі. Це дає розуміння – а що далі після увірування в Ісуса Христа, як свого Спасителя і Викупителя від покарання за гріх? А далі – наше осячення для прославлення Бога. Continue reading

Єдиноправильність vs. клубність

Дерев'яний храм в с. Потелич

Дерев’яний храм в с. Потелич

Одна тема мене турбує все більше і більше останнім часом – клубність. Я маю на увазі, що все частіше і частіше помічаю тенденцію свого роду “клубизації” чи “оклубнення” протестантських церков.

З одного боку, я не вірю, що є якась єдиноправильна церква – чи в потестантизмі чи за його межами. З іншого – все, що стосується Бога, має бути серйозно – вчення і практика. Ми не можемо думати, ніби істина тільки у нас, але і не можемо думати що вона і не дуже важлива.

Свобода це цінність. Але часто бачу, як свобода спричиняє не те, що плюралізм, а якийсь легкий хаос, де кожен вірить у що хоче і практикує як хоче. Є особиста відповідальність перед Богом, але є фундаментальні біблійні принципи. Кожен має самостійно читати і вивчати Біблію, але і кожен має чітко розуміти роль церкви, її служитлів та вчителів. Не можна абсолютизувати церкву (“церква завжди знає краще”), але і не можна її оклубнювати. Церква – це не клуб за інтересами. Це не просто місце зустрічі віруючих людей. Церква – це Божий інститут. Continue reading

Не втікай від Різдва

Або чому ми з дружиною святкуємо народження Спасителя всього світу

Зараз я писатиму не про те, яке важливе народження Спасителя (хоча це так). І не про те, що суть свята (подія) важливіша за традиції (це теж так). Зараз напишу кілька слів, як можна гарно і доречно зустріти Різдво.

Спочатку про своє дитинство. Я народився і виріс у помірно-католицькій сім’ї, де шанували головні християнські свята – Різдво і Пасху. На Святвечір (6-го січня) готувалися страви і взагалі був такий собі цілий ритуал. Зазвичай ми святкували самі, без гостей – мама, бабця та я. Хоча час від часу нас у Сколе провідували мамині сестри з сім’ями зі Львова. У Сколе у нас родичів нема. Це був хороший час. Така собі хороша святкова суєта. Мама і бабця готували страви – не 12, але близько 8-10-и. Це були борщ з вушками, кутя, узвар, риба, завиванець, цвікли (буряк з хроном), вареники та ще деякі. Борщ з вушками я не особливо любив. Натомість всі інше – навіть дуже. Ми не дуже дотримувалися посту, але саме 6-го старалися м’ясне не їсти. Continue reading

Слово про Московський Патріархат

Всі накинулися на священика Московського Патріархату, який відмовився “відспівати” дворічного хлопчика, який трагічно і випадково загинув у Запоріжжі. Не торкаючися богословської частини цього питання (треба це відспівування взагалі чи ні) та політичної (хто і звідки керує УПЦ МП) все ж таки висловлю свою думку.

А чому служитель одного церковного братства (організації) зобов’язаний здійснювати певне богослужіння для людини чи сім’ї, яка ніколи не була членом цього братства? КП і МП це дві різні організації. Те, що всі 15 помісних православних церков не визнають КП справи не стосується, але факт цікавий. Але практику здійснювати богослужіння “для своїх” мають всі громади, в т.ч. протестантські. Ну Ви собі уявляєте, щоб людина все життя була католиком, але шлюб брала у протестантському храмі від протестантського служителя? Або навпаки? Continue reading