Толкование вне контекста – 7

Игорь Туник

Сегодня речь пойдет о слышании голоса Божьего. Многие христиане комплексуют из-за того, что они не могут ничего услышать. А другие слышат постоянно и часто оказывается, что это “мечты сердца” выдавались за голос Бога. Однако я верю и знаю, что иногда Господь действительно что-то проговаривает сверхъестественным образом некоторым из своих детей. Он вправе действовать как хочет, и мы не можем ограничить Суверенного Бога, даже если захотим.

Жан Кальвин в своем труде “Наставление в христианской вере” (книга 1, глава 9) касается вопроса противопоставления Духа Святого и Священного Писания. Глава называется “О безрассудстве некоторых людей, извращающих все начала религии, отбрасывающих Писание и устремляющихся вслед за своими фантазиями, которые они выдают за откровения Духа”.  Уже само название главы говорит о многом, но позвольте все же процитировать некоторые мысли Кальвина: «… если мы хотим получить пользу и наставление от Духа Божьего, нам следует старательно читать и слушать Библию. Если же какой-либо дух побуждает нас отвергнуть премудрость Слова Божьего и принять иное учение, мы на полном основаниеи должны заподозрить его во лжи и гордыне.  Ибо что это может быть за дух, если не Сатана в образе Ангела света?» И еще: «…они (эти еретики) полагают абсурдным, чтобы Дух Божий, которому должно повиноваться все сущее, был подчинен Писанию. Continue reading

Advertisements

Язычество в протестантизме (4) – Игорь Туник

Ігор Тунік

Ігор Тунік

В конце многих евангелизационных трактатов есть, так называемая, “молитва покаяния” или ее еще называют “молитва грешника”. Человеку предлагается прям сейчас и тут принять Иисуса Христа в свое сердце с помощью этой молитвы.

В разных евангельских церквях сложилось разное отношение к “молитве покаяния”. В некоторых церквях регулярно практикуют традицию предложения неверующим повторять эту молитву. В некоторых церквях, как например в моей, мы вообще не предлагаем неверующим и ищущим людям повторять какую либо молитву. Но вопрос пойдет не об этом. Continue reading

Що нам робити з тими П? Про МП, КП, і інші П.

За останні дні прочитав десятки коментарів про МП, КП, і інші П. І більшість як правило від людей, м’яко кажучи, дуже далеких до всіх П.
Питання статусу тієї чи іншої православної громади виключно справа тієї чи іншої громади. Нехай собі Москва, Київ і Константинополь розбираються. Політики не повинні туди лізти – так само як і блогери, журнлісти, колумністи, письменники і всі-всі-всі.
Кожен чомусь думає, що шарить геть у всьому. Але “церква” – матерія дуже тонка. Церква це щось, що стосується Бога, Христа, Євангелії, спасіння і т.д. Навряд чи можна обійти все це, але якось зрозуміти що таке церква.

Continue reading

Чему христиан может научить рыба-капля – Игорь Туник

Риба-краплина (Psychrolutes marcidus)

Риба-краплина (Psychrolutes marcidus)

Увидев вот эту рыбу вы вероятнее всего сморщитесь. Услышав слово “рыба”, скорее всего вы представите какую нибудь “классическую” рыбу, типа карася и плотвы. Однозначно вы не подумали о рыбе – капле. Или даже о морском коньке или об электрическом скате. А ведь это тоже рыбы, которых сотворил Творец и они ничем не хуже карася. Просто они другие. Continue reading

Кого слухатися – пресвітера чи чоловіка?

Трохи на тему покори Божій владі

Недавно я мав нагоду проповідувати в церкві про владу. Я говорив про три типи влади – про державну владу, про церковну і про сім’ю. Коли я закінчив, одна сестра в нашій церкві запитала мене: “Я розумію, що Воля Божа є коритися владі і якщо я заміжня жінка, я повинна коритися і своєму чоловікові, адже він – голова моєї сім’ї, і також пресвітеру церкви, адже він служитель церкви, а я частина церкви. Але що робити, якщо вони говорять протилежне? Наприклад, якщо вони мають протилежну думку стосовно того, чи маю я покривати голову? Наприклад, пресвітер церкви вчить, що всі жінки повинні покривати голову, а мій чоловік каже, що нашого часу цей принцип не стосується, або навпаки – пресвітер каже, що ми маємо свободу в цьому, а чоловік каже, що ні, це Божа заповідь для нас і жінці треба покривати свою голову… кого тоді слухатися?!

Continue reading

Трішечки про материнство – Наталя Демедюк

Зауважила, що часто мені на майданчику кажуть: “Ой, ваша дитина така чемна чи спокійна, а мій такий-сякий, він би так чемно ніколи не бавився і т.д “ зазвичай відповідаю, що ну характер певно такий, проте і виховання відіграє не малу роль… чому я на це звернула увагу… тому,що приємно бачити, що коли обираєш якусь одну систему виховання і дотримуєшся її, коли ти є постійним в тому, що дозволяєш дитині, а що ні, то з часом починаєш бачити плоди виховання, і це так радує. Коли не підлаштовуєшся під те, що інші думають про те, як ти виховуєш дитину (бо всім ніколи не вгодиш і в кожного своя правда).

Не вважаю це якоюсь своєю заслугою, а просто прошу кожного дня в Бога мудрості у вихованні, бо відчуваю себе ще такою недосвідченою, а також завжди молюсь і прошу Бога, щоб наша донечка виросла і любила Бога, бо це на мою думку найважливіше. Звісно, дитина є дитина, і інколи буває емоції її “зашкалюють” , особливо коли голодна, невиспана чи зубки ріжуться і тоді вона поводиться як найкапризніше в світі дитя)) Я ще зауважила таку річ, що з дитиною НАДважливо спілкуватись… багато спілкуватись і ЗАВЖДИ (коли гуляєш, коли їси , навіть коли робиш якісь рутинні, побутові речі, а біля тебе ходить малеча, яка всім своїм виглядом показує, що “мама, досить вже посуд мити, варити їсти і т.д , ходи бавитись!”). Здавалось би, та що дитина розуміє у своїх два роки, що з нею там поговориш??… Але ні, це вже не монолог, у два роки це вже може бути цікавий діалог, звісно, на її рівні. Також в такому віці її мозок працює дуже активно і потрібно це використовувати, вона запам’ятовує все, що чує. Не раз переконувалась, що вона може почути, як ми з чоловіком між собою щось говоримо і через деякий час це повторити або щось про це сказати, хоча навіть не було помітно, що вона слухала нас. В неї зараз дуже активно формуються нейронні звязки у мозку і чим більше їх буде, тим краще для неї… Це мене мотивує і надихає замість того, щоб дати її ноут і сказати “Ось, дивись свою улюблену свинку Пепу” – сісти з нею і почитати книжечки, ставити їй запитання, щоб вона вчилась відповідати, говорити з нею англійською найпростіші речі, вчити кольори, складати конструктор, запитувати її про її подружок, або діток яких вона бачила на майданчику (вона по імені всіх запам’товує і потім довго згадує).

Тож, я ще раз і ще раз переконуюсь, яка це важлива, цінна і цікава праця виховувати дитину і це по-справжньому захоплююче!

(З соцмереж)

Віра убогого – Себастьян Тегза

“Людина оправдується перед Богом вірою, а не ділами закону”. (Рим.3:28) Так навчає Біблія. Здавалося б все просто. Але не все так однозначно, як видається на перший погляд. Адже, багато хто думає, що під вірою тут розуміється чеснота вірності, і відповідно саму віру вони теж називають ділом, хоча й іншого характеру, ніж діла закону. В такому разі причина оправдання знаходиться в нас, в нашій вірності. Слова святого Павла тоді треба було б читати так: ми оправдуємося перед Богом вірністю, а не ділами закону. Одним словом, ми оправдуємося за нашу вірність. Continue reading

Що ви знаєте про вибір і свободу вибору?

Автор: Олена Бондарчук

Це коли ти вже визначився з тим, який телефон ти таки хочеш – марка, модель, колір, ціна. І тут ти приїжджаєш в КИЇВ, а навколо – сонми яскравих реклам, які звідусюди кричать: купи мене! Купи мене! Навіщо тобі той шо ти вибрала по своїх характеристиках?! Я дешевший! Я кращий! А тобі вже і не потрібен той, ти ж не будеш там половину функцій використовувати! Зачем платить больше?

Добавляються ще поради консультантів з магазинів, відгуки на сайтах, відеоогляди продуктів. Плюс поради друзів, рідних (дякую вам!) Continue reading

Хома – герой віри чи невірний?

Ще одна хороша книга в україномовному християнському світі! Служіння “EtLibros” видало книгу Лукаса Кітчена “Хома – герой віри”.

Хома - герой віри

Хома – герой віри

Автор розглядає історію Хоми невірного і намагається текстуально довести, що слова та дії цього послідовника Ісуса є цілком обґрунтованими, а часом навіть героїчними. Він показує, що попри репутацію того, хто не вірив, Хома насправді повірив у Христове Воскресіння швидше за інших учнів. У книзі підіймається питання сумнівів християн, приводиться кілька прикладів та пропонується підхід до таких ситуацій. Continue reading