Пастух приглядує за овечками, турбується про них, годує їх, скеровує і захищає – такі обов’язки кожного служителя.

Небіблійний нахил євангельських християн проявляється в наступному:
1. Надто велика довіра до людського розуму – відповідно, брак уваги до Божого  одкровення в Писанні.
2. Надто велика увага до потреб людини, що нею і визначаються, – відповідно, мало уваги до Божого визначення людських потреб.
3. Надто велика увага до світського і, відповідно, мала до духовного.
4. Надто велика увага до тимчасового і, відповідно, недооцінка вічного.
5. Надто велика увага до сучасного суспільства і, відповідно, недооцінка Біблії.

Оскільки ці тенденції набирають силу, церкві загрожує ототожнення християнства з релігією та “ходінням в церкву” зі спасінням.

Річард Л. Мейх’ю, “Повертаючись до пасторського служіння”

*** ***

Життя і служіння пастора знаходяться в прямій залежності з його уявленням про Бога.

Якщо пастух не годує своє стадо, в нього незабаром не залишиться овечок. Овечки або втечуть від нього, або помруть з голоду.

… Бути пастирем – не означає слідкувати за стадом здалека.

Джон Мак-Артур, “Яким має бути пастор і як він має себе вести”

***  ***

Сім типів служіння, через які пастор може реалізувати завдання церкви: служіння Слова, служіння спілкування, служіння вечері Господньої, служіння молитви, служіння благовістя, місіонерське служіння і служіння міжцерквоного спілкування.

Алекс Д. Монтойя, “Біблійний підхід до пасторського служіння”