«Несвідомість одного учасника голосування
послаблює безпеку усіх»
Авраам Лінкольн

Олексій ЛУПЕНКО,
церква “Голгофа”, м. Рівне

Сьогодні голосування стало важливою складовою демократичного суспільства. Голосують не лише депутати у Верховній Раді, члени журі під час конкурсу чи кастингу. Голосуємо і ми з вами, коли обираємо президента країни, капітана футбольної команди чи старосту академічної групи в університеті. Незважаючи на таку популярність голосування у суспільстві, ми віримо, що це не зовсім адекватний спосіб прийняття рішень в середовищі церкви Христа. 

Відразу варто зазначити, що більшість рішень щодо життя церкви приймаються на лідерських зустрічах, в яких беруть участь пастор (-и), лідери служінь, ті, хто ведуть церкву у слідуванні за Христом. Ми віримо, що голосування на таких зустрічах не є тим, до чого покликав нас Господь. Ісус Христос – голова церкви; Він є Тим, хто керує церквою через поставлених в церкві служителів. Ми також віримо, що у прийнятті рішень ключовим фактором є не те, що ми думаємо і чого прагнемо. Вирішальним фактором є те, що думає Ісус Христос.

Коли служителі церкви сходяться на так звані лідерські зустрічі, вони повинні усвідомлювати відповідальність і важливість того, в якому духовному стані вони знаходяться: вони повинні бути сповненими Духом Святим (бути покірними Богу) і керуватись Його волею. В такому випадку різних думок просто бути не може, так як Божа думка не суперечить сама собі. Дух Святий не може вести церкву в двох протилежних напрямках одночасно. Тому, ми віримо, що коли в нас на лідерських зустрічах є розбіжності в думках при прийнятті рішень, це свідчить про те, що на той момент не всі сповнені Духа Святого, не всі знаходяться в повній покорі перед волею Божою. Навіть коли четверо не згоджуються з одним на подібних зустрічах, ми віримо, що це не означає, що саме четверо сповнені Духа. Можливо, навпаки, той один, хто не згоджується з усіма, і є сповнений Духом і керується волею Божою. Тому, ми віримо, що не можна за принципом голосування вирішувати питання життя церкви. Не можна більшістю визначати істинність.

Бог – один, Він є Богом порядку. Ми віримо, що маємо бути єдині у прийнятті важливих рішень у житті церкви. Також ми переконані, що не може бути двох християн сповнених Духа Святого, які бачать Божу волю в протилежних рішеннях. Тому ми завжди прагнемо єдності – ми хочемо, щоб не ми керували церквою, але Бог через нас. Хочемо бути слухняні Богові і ведені Духом, а не власними бажаннями і мотивами. Тому, коли є певні розбіжності, ми вирішили молитись, аж поки всі не прийдемо єдності у Божій волі.

Біблія не вказує нам на шлях голосування (хоча, мабуть, інколи нам би здавалось так зробити легше). В Діях Святих Апостолів, в першій главі, при виборі 12-го апостола (замість Юди), ніхто не голосував. Навпаки, вони шукали Божої волі. Не більшість визначала, хто має зайняти місце Юди – Маттій чи Юст – але Божа воля (якщо пригадуєте, то вони старозавітнім способом, а саме молитвою і жеребом, обрали дванадцятого).

Тому, вважаємо, що єдність цьому аспекті надзвичайно важлива. В церкві «Голгофа» ми віримо, що сповнення Духом веде до єдності у Божій волі: цим керуємось і цього завжди прагнемо…