Зображення Карла Маркса на банкноті 100 марок
Коли я навчався в молодших класах школи моїм улюбленим заняттям було розпитувати маму про “старі радянські часи”. Це навіть стало звичкою – ввечері, перед тим як лягти спати, я просив маму розповісти щось мені про навчання в університеті, радянську владу, і таке інше.
Якось мама розповіла, що багато десятиліть партійні вожді запевняли, що настане комунізм, всім буде добре, в магазинах буде повно продуктів і одягу, працювати і купувати товари будуть без грошей. Зараз це виглядає як утопія, але якщо б у ті часи Ви назвали це утопією, то щонайменше університет не закінчили. Отож, радянська влада розповідала в 1960-их, що настане час, і всі заживуть при комунізмі. Такий собі марксистсько-леніністський рай. Потім навіть казали “сьогоднішнє покоління заживе при комунізмі”, а потім і дату поставили – 1980 рік. Мама моя якраз в цьому році в університет поступила. Ну студенти, ясна річ, питали викладачів, де той обіцяний комунізм і чому він не настав. На що отримували відповідь “просто деякі люди не захотіли працювати”. Я так розумію, безкоштовно будувати комунізм. Тобто ідея, звісно, пречудова, просто кілька (мільйонів) неправильних людей унеможливили їх втілення. А генії Маркс, Енгельс та Ленін просто не змогли це передбачити, дарма, що дуже розумні були.
Я не теоретик комунізму, не політолог. Я мало розумію гуманітарні та соціальні науки. Але ось про я подумав: якщо ідея не спрацювала, то може вона хибною була? Звісно, це не залізне правило, але найчастіше, якщо ми якусь теорію вважаємо правильною, а “неправильні люди все псують”, то може пора теорію міняти?
Те саме про християнство. Та модель християнства має вважатися за правильну, яка привела християн до істинного і щирого поклоніння Богу, любові до Його слова, служіння, нелицемірного благочестя і т.д. Якщо цього дуже довго нема і на горизонті не видно – пора теорію міняти.
two three dots 
Сергію, поясни, будь ласка, що ти маєш на увазі під терміном “модель” у випадку християнства?
Я маю на увазі “підхід” :)
Як подається християнство в цілому, як подаються цінності, пріоритети, стосунки в церкві, славлення до речей. “Підхід” дещо відрізняється від “доктрин” (вчення). Технічно церкви можуть мати однакове вчення, але бути дуже різними по духу. Багато всього залежить від служителя, від його сім’ї. Чи будує служитель стосунки з людьми і таке інше.
Згоден! Якщо б успіх (у біблійному розумінні) церкви визначало тільки вчення, то Україна і світ вцілому були б інакшими. Тому дуже розумію твоє твердження, щоб підіхід, тобто застосування доктрини, в цілому визначає, якою є церква.
“Якщо цього дуже довго нема і на горизонті не видно – пора теорію міняти.”
Сергію, думаю, і так, і ні.
Так: тому що 1 Тим. 3:16 пропонує шлях для спасіння (від неплідності служіння та життя) – це постійно вникати у себе та “доктрину”. Це є процес, а не звершений факт, під яким розуміється постійна “зміна” доктрини у певному її сенсі – від пізнання Бога до практичного застосування.
Адже ми – недосконалі… Тут мені подобається підхід реформатів такий, що Церква повинна перебувати у процесі “постійної реформації”. Бо завжди є ті сфери, де потрібні зміни. А якщо такої реформації не відбувається, тоді, відповідно, застій…
Ні: У більш ширшому контексті, Ісус Христос – незмінний вчора, согодні і навіки!
Я намагався донести, що неправильно все так побудувати, що якщо щось не працює, то просто “люди неправильні”. Дуже багато залежить від середовища, в якому ці люди варяться, яке їм і показує модель християнства. А середовище мають формувати служителі.