Нехай скаже німець. Ми не знаєм

Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу
Іван Франко

«Добре, брате,
Що ж ти такеє?»
«Нехай скаже
Німець. Ми не знаєм».
Тарас Шевченко 

Не перестаю дивуватися глибині творчості великих поетів. На цей раз не тільки Тараса Шевченка, а й Івана Франка.

Телебачення зранку до вечора розповідає українцям, що Європа глибоко стурбована станом демократії в Україні. Наприклад, Ангела Меркель, поставила в одному реченні Україну поряд з Білоруссю. Це, буз сумніву, показує, що в Україні згортаються демократичні процеси.

Питання: що б робила бідолашна ненька Україна без коментарів з святої Європи? Напевно, так і не знала б, що воно і як. Бо у нас ні лікарів своїх нема, ні політиків, ні науковців. Найближчі живуть… ні, навіть не в Польщі, в Німеччині. Як писав один журналіст на Українській Правді – скоро ЄС буде коментувати урожай буряків на Вінниччині – місцеві агрономи собі ради не дадуть.

Слухав виступи “об’єднаних опозиціонерів”. Мушу погодитися з моїм дядьком (братом моєї мами), який ще в далеких 1990-их казав таке: “Справа не в тому, що все погано. Справа в тому, що навіть здалека світла не видно”. З того часу мало змінилося. Лідери “опозиції” гаряче переконували населення, що всі депутати мажори, у них зарплати високі, літаки, яхти, діти вчаться у Європі… Треба все відібрати! Такого популізму не було навіть у 90-их. Ніякої ідеології. Ніяких пропозицій. Жодного констуктиву. Просто локшина для бідних. “Ми заберемо в багатих і дамо бідних”. Я так і не зрозумів в що вірять і що хочуть робити “об’єднані” – йти в ЄС чи ні, які закони приймати, якою має бути економіка, культура, освіта вища та середня. Але не зрозумів не тільки я – не зрозумів ніхто, включаючи промовців зі сцени.

Ще одна нездорова тенденція – звільніть пані Тимошенко. Можна подумати, що це центральна проблема в країні. Країну розграбовують на очах, суди, прокуратура, міліція, державні органи масово ігнорують закони або взагалі не знають їх. Ніхто нікого не поважає. Влада спирається на силу, а не на авторитет. Народ не поважає керманичів держави та уряду. Владну верхівку не цікавить життя країни.

Коли
Ми діждемося Вашингтона
З новим і праведним законом?
А діждемось-таки колись
Тарас Шевченко 

Здається, Шевченку оптимізму не позичати. Але український Вашингтон та його новий праведний закон прийде не раніше 3000-го року. Українці звикли жити в країні, де пенсіонер отримує рівно стільки, щоб купити хліб і молоко, де Перший національний і не перший, і не національний, де ніхто ні на чому не розуміється як слід, але всі знають слова “криза” і “імпічмент”, але не знають значень цих слів.

Про Перший національний слід сказати окремо. Він не перший (в рейтингу) і не національний (по суті). Транслюють всяку маячню. Ввечері російські гумористи розважають публіку. Чому російські? Чому російською? Краще вже польською чи румунською включіть щось. Останній раз на Першому було щось добре в часи Леоніда Кучми. Були програми про життя країни. Канал має мати яскраво національне забарвлення. Має бути безліч програм про мову, культуру, історію, роботу парламенту, міжнародну співпрацю. Мають транслюватися українські фільми, або якісно продубльовані іноземні. Колись таке було – Перший показував німецькі фільми. Не Holywood, не “старшого брата”, а щось таке, як зараз “Київ” показує. Кіно має бути різноманітним. Покажіть мені німецьке, польське, чеське, англійське і французьке кіно.

Україна має потенціал не нижчий ніж Польща чи Росія – так я вірю. Не у всіх сферах, звісно, але в деяких. Польща і Росія за 20 років створили свою кіноіндустрію. Українці зняли “Роксолану” та й дали собі спокій. Російські і американські кінопродукти заполонили українське ТБ. Деякі з них дійсно якісні. Але російський фільм ніколи так не покаже речі, як український. А українського нема. Бо воно не потрібне ні владі, ні населенню.

Що робити? Християнам – молитися.
Що робити народу? Усвідомити, що він, а не “дядя”, батюшка-цар, чи ще хтось господар. Взяти ситуацію в свої руки. Ми наймаємо на роботу владу, а не вона нас утримує. Справа не в законах, і не і прізвищі президента. Справа у свідомості мас. Поки свідомості нема, доти в політиці не буде ідеології, а влада та опозиція відрізнятиметься лише тим хто в даний момент біля корита.

Я вважаю, що християнам таки варто піти на вибори. За кого голосувати – вирішуйте самі. Але сидіти вдома, а потім казати “все погано, всі погані” не мудро. Я буду голосувати з тих, хто мають ідеологію, ідеї.  Права, ліва чи ліберальна – моя справа. Але досить країні рухатися в нікуди.

Advertisements

4 thoughts on “Нехай скаже німець. Ми не знаєм

  1. Дійсно, Європа заразилася від Америки цією манією “ми навчемо вас жити” і тепер не бачить інших проблем, як тільки втручатися у внутрішні справи незрозумілої їм країни. При чому, самій Європі у її традиційному визначенні не так вже й довго залишилось.
    Але як би воно не було, не державний устрій зробить людей щасливими. Без Христа в країни немає шансу видряпатись.

    • Мене більше хвилює не Європа, а ставлення України. Скоро будемо питатися як кури несуться у Європи.

      • В принципі, це ж досить природньо – дивитися і дослухатися до того, хто має більше грошей і статусу, якщо немає чого протиставити.

      • Та… мені здається справа не в грошах. Просто українці не самодостатні і постійно це відчувають. Якась закомплексована нація.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s