Недавно знову читав Матвія та відкрив для себе дещо нове.

І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.
А Він відповів і промовив до них: Ви звечора кажете: Буде погода, червоніє бо небо.
А ранком: Сьогодні негода, червоніє бо небо похмуре. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете!
Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. І, їх полишивши, Він відійшов.
А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба.
Ісус же промовив до них: Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини!
Вони ж міркували собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли.
А Ісус, знавши те, запитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли?
Чи ж ви ще не розумієте й не пам’ятаєте про п’ять хлібів на п’ять тисяч, і скільки кошів ви зібрали?
Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви назбирали?
Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської!
Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки.
(Матвія 16:1-12)

От якщо я Вас спитаю – Ви стережетеся науки фарисейської та саддукейської? А в чому це проявляється? Чи Ви думаєте, що це лише апостолів стосувалося?

Фарисеї, як відомо, були педантами, які гіперретельно виконували Закон Мойсея до найменших дрібниць, але забули про “суд, милосердя та віру” (Матвія 23:23). Ще фарисеї грішили лицемірством, довгими показними молитвами та самоправедністю. Саддукеї ж вдарилися в іншу крайність – не вірили в надприродне. Як можна віруючому не вірити в надприродне? В чому тоді зміст віри? Адже Бог, духовний світ і є надприродними. В що вірили саддукеї? Я не знаю. Але знаю, що якщо ми придивимося до сучасного християнства, то помітимо багато спільного з релігійним станом Палестини в I столітті.

Ага, ще там іродіяни плуталися від ногами Ісуса. Іродіяни співпрацювали з Іродом, були “релігійно-політичною партією”. Загравали зі світом.

Що може для себе взяти християнин XXI століття? Чого йому стерегтися?

Самоправедності  – коли ми виділяємо сильну сторону у своєму духовному житті, а слабку вперто не помічаємо.
Невір’я в духовність – на перший погляд дивно, але це проникає в  християнство. Ми сумніваємося в можливостях Бога, хоча слова Ісуса “віруючому все можливо” завжди актуальні. Бог може все і завжди.
Загравання зі світом – переймання світських цінностей, копіювання моди (в найширшому значенні), любов до розкошей, привабливих оку речей.