Українці живуть в унікальному періоді історії країни та дуже скоро побачать, як погано все може бути. Ми справді втрачаємо останні крихти демократії і скоро перетворимося чи то на олігархічно-феодальну державу, чи то диктатуру. “Ігри не-патріотів” з мовою ясно показують, що мит крок за кроком туди йдемо.

Ось кілька висновків, які я зробив за останні кілька місяців:

• Переважна більшість чиновників різного рангу, включаючи депутатів і міністрів не тільки не люблять свою країну, а сильно ненавидять її. За моїми спостереженнями в українському парламенті є не більше двадцяти-тридцяти нардепів, які прийшли туди щоб дійсно займатися країною. Всіх інших не цікавить ні економіка країни, ні освіта, ні культура, ні мова, ні будь-що інше.
• В Україні нема проблеми захисту російської мови. Річ у тім, що Схід і Південь на багато більш русифіковані ніж Захід та Центр українізовані. Щодня у Львові можна почути російську мову – я навчався там 6 років і знаю, що пишу. В Донецьку і Одесі російська так глибоко вкоренилася, що потрібен добрий десяток літ, щоб ці міста знову заговорили українською. По-друге, становище української і російської мов якісно різне: Навіть якщо в Україні не залишиться жодного, хто розмовлятиме російською мовою (що дуже малоймовірно), то в Росії таких залишиться щонайменше 100 мільйонів. Якщо ж українська мова втратить свої позиції зараз – через 30 років її може і не існувати. Україна – єдина країна, яка “виробляє” українську мову.
• Мова – державотворчий і націотворчий чинник. В першу чергу ми пізнаємо національність по мові. Поляки великою мірою поляки через польську мову, німці – через німецьку, французи – через французьку. Звісно, можуть бути і інші чинники – не їсти сала та робити обрізання хлопчикам, як євреї, але в українців такого нема. Якщо Україна втратить українську мову вона втратить державність. У мене нема жодних сумнівів щодо того, що Північний Сусід чекає ослаблення нашої батьківщини щоб завоювати її “одним танком”. Російські канали навперебій розказують, що “в Україні живуть 20 мільйонів росіян”, і колись влада приїде на БТР-ах “захищати” ці 20 неіснуючих мільйонів.
• Якщо мова регулярно вигулькує перед виборами, то очевидно, що мовне питання не мовне, а політичне. Партію влади не цікавить мова, а цікавить влада, відсоток на виборах і т. ін. Їх не цікавлять російськомовні українці, ані угромовні чи румуномовні – тому що вона, партія влади, мала вже більш ніж досить часу, щоб змінювати мовне законодавство.
• Не існує суттєвої різниці між “державною” і “офіційною регіональною мовою”. Державна мова і є офіційною, в тому її головна суть і функція. Вдома Ви можете говорити будь-якою мовою, але коли Ви держслужбовець чи йдете до держслужбовця – розмовляйте державною. Саме українська має стати офіційною для кримських татар, угорців та румунів у нашій країні.
• Проукраїнська влада має докласти великих зусиль, щоб підняти українську мову, культуру та кінематограф. За 21 рік Росія і Польща наштампували безліч свої фільмів різної якості та різних жанрів, а українське кіно досі в жалюгідному стані. Проукраїнська влада має докласти зусиль, щоб українська книга була доступною і у Франківську, і у Луганську. Це можна зробити різними шляхами, але це вкрай потрібно зробити.
• Чиновники, які дозволяють собі хамовито ображати державну мову мають піти в небуття. Ви уявляєте собі французького міністра, який би назвав французьку мову відрижкою? В кращому разі він втратив би портфель, в гіршому здоров’я чи життя. Але унікальність нашої держави якраз в тому і полягає, що в Україні можна безкарно зневажати і Україну, і мову, і культуру, і народ.
• Бійки у парламенті дискредитують нашу країну перед світовою спільнотою. Ті, хто їх починають, мають втратити народну довіру так само, як і ті, хто голосують за кума, брата і свата.

Скоро вибори. Добре думаймо, за кого голосуймо. Приділімо кілька годин чи днів, щоб уважно прочитати і обдумати програму тих, хто бажає 4 роки кермувати нашої країною. Ми віддаємо владу тим, хто задасть тон нашого життя. Не піддаваймося на різні популістичні гасла а-ля “покращання Вашого життя вже сьогодні”, чи “зарплата 1000 Євро в нашій країні можлива вже завтра” – це все безглуздя, яке зробить з нашої країни європейську Ботсвану. Не підтримуймо тих, хто нещадно критикує сьогоднішню владу, але в той же час і не пропонує конструктиву, і не досяг нічого у своєму житті.