Сергій ЧЕПАРА

Останні кілька днів у фейсбуці маячила світлина з французьким поліцейським, який виводить з паризького саду чоловіка, на пуловері якого зображена сім’я: тато, мама і двоє дітей. Там навіть не малюнок – силуети були. Таке зображення, мовляв, ображає прихильників нетрадиційних (гомосексуальних) сімей. В той день було заарештовано десяток людей з подібною символікою. А Франція – країна вільна. Про ці події 1 квітня 2013 року повідомляє найпопулярніше французьке видання Le Figaro.

Є два вислови, які мені подобаються. Перший сказав американський проповідник: “Ісус Христос скоро прийде і він дуже злий”. Другий – відома юридична приказка: “Свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої“.

Я думав про випадок у Парижі. Думав не лише, як християнин, а просто як громадянин Землі. Як істота людська. Припустімо, Бога нема, і кожен може робити що хоче. Зрештою, майже кожен і так робить що хоче. Переважна більшість людей і у світі, і у Європі, і у Франції прихильники традиційних сімей, шлюбів, де поєднується один чоловік і одна жінка. Меншість (лише кілька відсотків) заставила більшість прийняти закон, де дозволила реєструвати одностатеві шлюбі. Ну, нехай. Але я – гетеросексуал. Я хочу одружитися на дівчині. От я одружуюся, роблю фотознімки… Мені їх що – ховати, бо це ображатиме гомосексуалістів? А мене ображають гомосексуалісти, то що будемо робити? Чи весілля взагалі не будемо ні у фільмах показувати, ні у журналах, ні на стіну вішати світлини…

От вивчаю я європейські мови – англійську, німецьку. Там усюди займенники стоять – he, she, it | er, sie, es. Але, о, горе! – це ображає феміністок! Чому такий патріархальний порядок? Де справедливість?! Пропоную рівно  в половині екземплярів підручників писати навпаки – she, he, it та sie, er, es відповідно. Йдемо далі. Корови і коні теж мають права. Тому it треба писати інколи попереду. Інакше корова подасть на вас до суду, а якщо не вона, то якась правозахисна організація. Мовляв, корову не ображайте…

Так, світ божеволіє, і цього нікому не зупинити. Навіть якщо вимагати від українських обранців внести в Конституцію поправки про те, що шлюб – це союз одного чоловіка і однієї жінки, навіть якщо цивільний , сімейний і кримінальний кодекс доповнити.

Тільки Бог знає, що нас чекає попереду. Але не важко здогадатися, що буде весело (читай: сумно). Час від часу я думаю про те – чи це не занадто – горіти вічно в пеклі. Але, здається, я починаю розуміти Бога…