Про мову, політику і мовну політику

Олександр Сергійович Пушкін

Олександр Сергійович Пушкін

Сергій ЧЕПАРА

Мене підтошнює – завжди згадую цю кумедну фразу, почуту від свого сусіда в дитинстві, коли бачу і чую примітивні і поверхневі прояви ніби-націоналізму в Україні, особливо в її західних областях.

Інтернет і телебачення наповнені сміттям, і це ні для кого не секрет. В соцмережах об’єднуються “вороги-ненависники Бандери” (які не знають хто він і за що боровся) і “щирі українці, що не розмовляють російською” (але суржиком, бо українську мову їм вивчити також слабо). Примітивізм вражає. Як Вам така фразочка “Я проти російської мови в Україні” ? А куди Ви її подінете? Російською розмовляє половина українців, зокрема більшість жителів Києва, майже всі у Одесі, Дніпропетровську і Донецьку. А це Вам не жарти.  Історики та філологи добре знають, що схід і південь розмовляє російською через русифікацію. Але давайте відділимо мух від котлет: російська мова така ж  мова, як і українська, польська, англійська чи німецька. Російською мовою розмовляють не тільки росіяни а й десяток-другий мільйонів жителів СНД, знають її і багато-хто і в США, і в Ізраїлі… Російська мова – мова в першу чергу Пушкіна і Лермонтова,  а не окупантів. Пушкін і Лермонтов Україну не окуповували, це робили московські імператори… Але не вивчати німецьку через Гітлера чи італійську через Муссоліні також не варто.

Українські “націоналісти” нічого не можуть запропонувати суспільству, окрім як залякувати народ москалями та русскім язиком. Такий світогляд насправді не має нічого спільного з націоналізмом і не матиме успіху в загальноукраїнському масштабі, тобто його крім Галичини (і то лише частково) не підтримає жоден український регіон.

На жаль біда в тому, що в Україні і при владі люди, яких ні мова, ні культура насправді не цікавили і не цікавлять, а ці теми вони використовують в політичних цілях. Провладна партія ладна зробити другою державною суахілі або урду – аби лише отримати електоральну підтримку. Тому з одного боку маємо “націоналістів”, з другого – “захисників російської мови” – і тих, і тих непослідовних і нерозумних.

Що б мала зробити справжня проукраїнська влада? Дерусифікація потрібна, але ще більш потрібна десовєтизація. Українську мову треба всіляко захищати. Приклад можна брати з Франції, яка всіляко опирається англійській як мові, що може витіснити французьку. Нам же треба зробити щось подібне – захистити українську (пільги для української книги, журналів, газет, кіно, 50% ефіру на телебаченні українською, володіння і використання при виконані службових обов’язків державної мови службовцями всіх рангів, включаючи депутатів і міністрів) і покращити вивчення європейських мов – англійської, німецької, французької.

Поливати ж брудом російськомовних українців і саму російську мову не корисно і непотрібно.

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s