Сергій ЧЕПАРА

Інтернет переповнений сміттям – це вже давно для всіх не секрет. Але на жаль, часто можна зустріти сміття “євангельського” походження. “Євангельського” не в значенні “взятого з Євангелії”, бо там нема і бути не може сміття, а породженого євангельською субкультурою.

Дивно , що гривнева купюра нам здається такою великою, коли ми її жертвуємо в церкві , і такою малою , коли ми даємо її на ринку.
Дивно, що година, проведена за молитвами і роздумами про Бога , нам здається тиакою довгою, а година, проведена біля телевізора, такою короткою.
Дивно, що молячися, ми ледве збираємося з думками, тоді як в розмові з приятелем це для нас не складає ніяких труднощів.
Дивно, що ми так тішимося , коли оголошують додатковий час футбольного матчу, і скаржимося , коли проповідь затягується довше звичайного.
Дивно, що нам так важко змусити себе прочитати хоча б одну главу Біблії, і так легко ми читаємо сто сторінок роману про любов.
Дивно, що в концертному залі люди прагнуть в перші ряди, а в церкві – в останні .
Дивно, що нам так важко вивчити одну молитву, і ми так легко запам’ятовуємо і переказуємо чутки.
Дивно, що ми так легко віримо в написане в газетах , і нам так важко повністю увірувати в написане в Слові Божому.
Дивно, що кожен з нас бажає увійти в Рай і не хоче обтяжувати себе стараннями для його набуття .
Дивно, що майже кожен з нас одночасно є і суддею і адвокатом : коли мова йде про чужі гріхи – ти суддя , а коли мова йде про власні гріхи – ти адвокат.
Дивно, що прочитавши ці рядки, майже кожен з нас вважатиме їх актуальними для інших і не мають стосунку до самого себе.

Ці одинадцять “дивно” набули такої популярності, що їх перепощують всі, кому не лінь, в соцмережех, текст (на українській і російській мовах) публікують десятки сайтів, інколи навіть у церкві надрукований текст можна побачити.

Що ж тут поганого і навіщо з цим воювати? – запитаєте Ви.

Є гігантська різниця між біблійним християнством з одного боку і християноподібною релігією, і субкультурою, яку породила ця релігія з іншого. Суть християнства можна коротко висловити так: грішна людина потребує Спасителя, Який помер на хресті за її провини. Тільки вірою в Христа людина може отримати прощення гріхів, а справжній духовний ріст відбувається тільки під впливом Духа Святого та глибокого вивчення Слова Божого. Бог не займається соціальною інженерією – Він не впливає на людей через різні хитрі психологічні прийомчики. Він не хоче нас розчулити чи змусити сплакнути. Богу не потрібні поверхневі швидкоплинні зміни, які не зачіпають глибини людської душі і духа.

Чому автор тексту звинувачує всіх християн в тому, що таку-то купюру їм важко жертвувати на діло Боже? Хіба нема християн, які роблять це з радістю, прославляючи Бога? Хіба нема християн, які з насолодою читають Писання чи проводять час у молитві? Хіба всі християни очікують закінчення проповіді? Ну, інколи і я очікую – якщо проповідник недостатньо готувався до неї або надягає свої думки на вірші Писання… А навіщо вивчати молитви? Чиї молитви? Хіба молитва це не унікальна розмова християнина з Богом? Навіщо мені повторювати чужі слова чужої молитви? Хіба цього навчали Апостоли? Головний сюрпрайз в дев’ятому пункті – серйозна загроза Христовій Євангелії – “кожен з нас бажає увійти в Рай і не хоче обтяжувати себе стараннями для його набуття“.  Хоча це може породити цілу богословську полеміку, але я б сказав, що не кожен туди хоче увійти “на Божих правилах”. З мого досвіду люди не проти потрапити у рай, але не хочуть покинути гріх, який їм заважає прийняти Христа як особистого Спасителя. Люди полюбили гріх, але в той самий час більшість старається “помірно” грішити, бо глибоко в серці тримає надію, що в пекло підуть “більш грішні”. З іншого боку, ніякими стараннями до Неба не ввійдеш – а лише через віру у жертву Ісуса Христа, благодаттю без діл. І хто ці “нас” і “ми” – християни чи не християни? Атже все попереднє стосувалося віруючих. А віруючим вже не треба хвилюватися про спасіння. Навіщо нам поширювати всі ці антиєвангельські тези? Так непомітно-непомітно поширюється релігія, яка стає дешевим замінником Євангелії…

Друзі, давайте раз і назавжди відмовимося від поширювання таких безглуздих ідей і думок. Читаймо і вивчаймо Слово Боже – нехай Святий Дух працює в нашому серці і викликає в нас справжню трансформацію нашого єства.