Яким є справжнє християнство? Якщо Ви сподіваєтеся дізнатися, прочитавши мій пост, то дарма – я і сам не знаю.

Я помітив, що у різних людей християнства різні. Різні розуміння важливості різних компонент. Хтось тяжіє до раціоналізації всього, хтось до містики. Хтось бачить себе у заснуванні нових церков, хтось — у прочитанні тисячі християнських книг… Так і має бути, тому що ми різні? Чи є якесь правильне християнство? Якщо так, то яке воно? Як його знайти, побудувати?

Хтось любить читати і вивчати Біблію. Читає, вивчає. Біблія для нього – увесь світ. Бачить там доктрини, які не бачать інші. Вивчає грецьку, іврит. Знає розумні слова лібералізм, динамічне монархіанство та іпостасний союз. Знає історію християнства. Знає, що відбувається у США і Європі, може спрогнозувати що станеться незабаром у нас.

Інший захоплений Ізраїлем. Ізраїль – для друга нація після рідної. Або перша перед рідною. Знає єврейські свята, традиції, культуру, словечка. Вивчає пророцтва Біблії про Ізраїль.

Ще інший перших обох вважає нудиками-богословами, в той час як сам гіперактивно трудиться на місії. Розповідає всім Євангеліє, роздає брошури. Четвертий молиться мовами, щоправда завжди без перекладу. Каже, що переклад необов’язковий. Перший про третього каже, що той третій не зовсім Євангеліє поширює, бо плутає віру і діла, покаяння і увірування, навіть не знає, що віра може бути різною… А третій каже, що перший просто книг перечитався, і що все це порожнє філософування без користи… Тепер ще трохи про четвертого. Він ніколи не говорить, що він кращий через мови. Але так його розуміють перший і другий. Четвертий каже, що він не кращий, але дар мов мають не всі, що це інший, новий вимір духовності… На що п’ятий четвертого обізвав єретиком, а мови бісівськими…

Тепер про раціоналізм і довіру Богу. Куди не крути, а той, хто хоче довіряти Богу, рано чи пізно має для себе з’ясувати як користуватися розумом. Часто-густо той, хто говорить про вибір і відповідальність, дуже рідко говорить про Божу руку у свому житті. І що це значить? Як довіряти Богу і користуватися розумом одночасно?

Практичне завдання. У мене зараз є робота і підробіток. Разом вистарчає на хліб, одяг і квартиру. Чи можу я думати про створення сім’ї? Розум каже: старайся порахувати чи зможеш ти забезпечити половинку найнеобхіднішим. Поглянь на ситуацію в державі, на власні можливості і тоді приймай рішення. Довіра каже: ти ніколи всього не прорахуєш, а “хто дивитьться на хмари, сіяти не буде”… Просто приймай рішення і надійся на Бога. Тоді що, думати не треба? Просто довіряти? А що таке, те довіряти? Чи п’ятдесят на п’ятдесят? Хіба так буває?

Тепер про звуки, голоси і ангелів. Недавно питав кількох братів: як гадають, чи може зараз ангел явитися людині. Брати казали: ні, не може. Я таки гадаю, що може. Тому що а) Бог необмежений і може робити що хоче і коли хоче; б) “Не забувайте любови до приходнів, бо деякі нею, навіть не відаючи, гостинно були прийняли Анголів” (Євр. 13:2) – автор пише, будьте гостинні, бо в минулому дехто просто був гостинний і несвідомо анголів прийняв (можливо про Лота). Автор хоче сказати, що і до Вас можуть анголи завітати, чи я щось вигадую? Чи просто будьте гостинні, бо гостинними бути добре – ось в минулому дехто навіть ангелів приймав через власну гостинність…

SOLA SCRIPTURA. Що це значить? Тільки Писання – так казали ранні реформатори у пізньому середньовіччі. Тобто традиції і передання не можуть бути авторитетними. Але! Я бачу як усі протестанти читають різні книги, і не лише протестантське передання, а й Отців ранньої Церкви. То нащо читати? SOLA так SOLA. Ну, гаразд. Дехто каже, що SOLA SCRIPTURA ще й означає без ангелів, звуків, і голосів… Хочеш прийняти важливе рішення? SOLA SCRIPTURA – досліди і приймай! Бери на себе відповідальність! …І от я собі уявляю Іоана Богослова, який у 91 році закінчив писати останній рядок Одкровення… і ось! увага! чудо! всім ангелам заборонили з’являтися людям! Дарма, що те послання одразу не потрапило до християн. Дарма, що перші століття ніхто до пуття не знав, що таке взагалі Новий Завіт і де його шукати. Але головне! До крапки в останньому грецькому амінь Бог ще говорив прямо, а вже після крапки перестав. Цікава теорія.

Але я все одно не знаю, чи говорить зараз Бог прямо. Я не знаю, як Він говорить. Я бачу багато неправди в надмірно чуттєвих моделях християнства. Я бачу сухе і формальне християнство у тих, хто заперечує надприроднє… І я не знаю, як бути і у що вірити.

Сподіваюся, що всі ці розмірковування поведуть мене не від Бога, а до Бога…