Сьогодні на проспекті Чорновола випадково почув розмову між молодою дівчиною і двома чоловіками, старшими від неї років так на 20-30. Розмова була про Бога, тому я не міг не зупинитися – стало цікаво. Дівчина намагалася панам розповісти щось про Бога, церкву, віру, а вони їй казали традиційний набір реплік “я вже християнин”, “Бог один”, “то все біле братство”… Дівчина мужньо трималася, а коли розмова втратила будь-який зміст – розвернулася і швидко закрокувала в напрямку до Оперного театру. Я наздогнав її і, побачивши, що в неї в руці якісь буклети, попросив собі один. Вона дала і почала розповідати Євангелію. Розповідала в цілому правильно і з надхненям. Говорила про Бога, святість і гріх, про Христа і спасіння. Я ставив запитання. На більшість дала правильні відповіді, а на деякі чесно сказала “не знаю”. Мала з собою Біблію і деякі місця показувала звідти. Я не одразу сказав, що віруючий. А коли сказав, ми обмінялися контактами.

Я кілька разів подумав – все ж таки молодець – вітер, а вона тут стоїть і зі мною про Бога говорить… Хоча у нас з панночкою погляди не у всьому співпадали, я подумав: як добре, що є хтось, хто хоче проповідувати Євангелію!.. І слава Богу за таких християн!