23 листопада 2013 року (субота) у багатьох містах України відбудуться акції із вшануванням пам’яті тих, хто загинули від штучного голоду в Україні у 1932-33 роках.  Росія завжди дивилася на Україну, як на сировинний придаток, а відбирання хліба від селян стало черговим підтвердженням цього факту. Радянського-більшовицький уряд під керівництвом Йосифа Сталіна розпочав широку індустріалізацію, на що потрібні були величезні фінансові ресурси. Оскільки Росії завжди був потрібний український хліб – вирішили убити двох зайців одним пострілом – і бунтівних українців смирити, і  хліб за гроші продати. Сучасні українські історики пишуть про те, що СРСР продав у голодних роках стільки зерна за кордон, що ним можна було нормально прогодувати селян.

На жаль сучасна українська влада не надто переймається всім цим. Навіть зараз деякі парламентарі відкрито кажуть, що голодомору не було, а був природній голод – через неврожай, і що він був у різних регіонах “Великої Росії”… Попри таку байдужість держави Україна до цієї справи, голодомор визнали актом геноциду/етноциду кілька десятків парламентів різних країні, зокрема США, Канада, Австралія, Іспанія, Італія, Польща, Словаччина, Чехія, Ватикан, Латвія, Литва, Естонія та інші. За приблизними підрахунками загинуло 7 мільйонів осіб. В українських селах траплялися випадки канібалізму – мами їли власних немовлят, часто втрачаючи після цього глузд. Найбільше осіб загинуло у Київській та Харківській областях. Оскільки західні області України не входили в УРСР, то західні українці від голоду не постраждали.

Цього року учасники акції-спомину трагедії пропонують ввечері запалити свічки на підвіконнях, та у великих містах на майданах і вулицях. Зокрема, у Львові запалені свічки ставитимуть біля пам’ятника Тарасу Шевченку о 16.00. Координатор акції Марія Кісіль (тел. 097-1765813). Якщо ви бажаєте стати волонтером акції (роздавати флаєри чи розставляти свічки) – зателефонуйте їй.