Я не розумію одну просту річ: навіщо нам підписувати договір про асоціацію з ЄС, якщо ми вперто 22 роки живемо антидемократично антиєвропейсько і антиправово? І нам це подобається.
Народ має ту владу, на яку заслуговує. Наш Президент і парламент не прилетіли з космосу – ми обрали їх. І не розповідайте мені казочку про мільйони сфальшованих б’юлетнів – не повірю. Але добре знаю, що середній українець, той, який хоче аж не може в Європу, – не платить податки, регулярно дає хабарі, а інший середній українець не працевлаштовує офіційно, не дотримується правил дорожнього руху, продає медалі, дипломи і посади. Середній держслужбовець не читав Конституцію, не розуміє, що таке правова держава і що він, взагалі-то, на службі у народу/громади… Мабуть, хоче у Європу і мій викладач з універу – який за трійку бере 30$, а за четвірку – сорок. Але він теж хоче у Європу. А ще у Європу хочуть всі українці, які не знають державної мови, не знають історії і не читають книжок про Голодомор і ОУН-УПА. У Європу хоче і міський голова, який роздав землі своїм родичам і знайомим. У Європу хоче і директор школи, яка продавала золоті медалі за 100 американських доларів за часів Кучми, Ющенка і Януковича. Ті сто доларів ділилися на три частини – їй, у райвідділ освіти і у обласний. Всі вони теж хотіли і досі хочуть у Європу. Ще у мене є знайома в районній газеті – вона теж хоче у Європу. Працює на державній посаді, тому що газета від райради. Щоправда кілька місяців ухитрялася будувати будинок у робочий час – у редакції її можна було застати лише до обіду. У Європу хоче і сержант міліції. Він ледве закінчив універ на трійки, відслужив у армії і навчався у школі міліції. Його освіченість завжди була на вкрай низькому рівні, але це і не важливо. Важливо, що він працює у міліції і хоче у Європу.
У Європу дуже хотіла помаранечева команда. Вона за 5 років при владі навіть не змогла посадити в тюрму головних фальсифікаторів виборів-2004. Точніше не не змогла, а не схотіла. Тепер помаранчеві нас кличуть “у Європу”. Але у Європі фальсифікатори виборів сидять у тюрмі. А у нас стають ректорами юридичних академій і отримують подяки.
Панове, якщо Ви хочете бути в Європі, то тут мало папірець підписати – тут треба квиток на потяг купити, а не запхати дві гривні провідниці і їхати зі Львова до Пустомит. Тут сміття за собою прибирати треба – а це ой як не просто та незвично… А головна біда в тім, що українець не хоче думати. Йому краще вірити в “доброго царя” та “підписали папірчик – і дороги самі заасфальтувалися”. Європа не спасе нас – себе спасти не може. Просто наш народ дуже любить обманювати себе. Це зручно і, головне, жодної відповідальності – ні за власні рішення, ні за країну.
Тому перш ніж кричати “Україна – це Європа” давайте ще раз гарно подумаємо.