Про Конституцію, узурпаторів і перестановку доданків

Я зовсім не підтримував дії Президента і Партію Регіонів. І не підтримую. І не симпатизую їм. Ніколи за них не голосував, не планую, і у мене нема ні родичів, ні друзів, ні знайомих там.

Але те, що зараз відбувається (чи вже відбулося) мені все ж таки нагадує антиконституційний переворот. Опозиція спочатку підписує папірчик про Конституцію 2004 року і вибори у грудні. Потім стає ядром тих, хто голосував за відсторонення Президента від обов’язків (всенародно обраного Гаранта Конституції). Просто взяли і відсторонили. Хіба це не узурпація влади Верховною Радою? Хіба один державний інститут може відібрати повноваження в іншого?

Існувало два більш-менш законні способи зміни влади: скасування неконституцйного рішення КСУ 30 вересня 2010 року (пронеконституційність Закону України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року N 2222-IV) ним самим та імпічмент. Перший спосіб – це повернення до Конституції 2004 року, парламентсько-президентська республіка і т.д. і т.п. Михайло Рябець недавно зазначив, що опосередковано Конституційний Суд винен у смертях на Майдані, адже фактично дозволив Президенту узурпувати владу в країні. Тоді аж два судді (Віктор Шишкін і Петро Стецюк) з вісімнадцяти написали окрему думку, а опозиціонери, ЗМІ та громадськість взагалі все спокійно ковтнула. Другий, імпічмент, вимагає активної участі Конституційного і Верховного Судів. Але це принаймні спроба триматися у правовому полі.

Те, що зробила сьогодні Верховна Рада ще раз продемонстувало, що її депутати керуються настроями і обставинами, а не Конституцією і Законами. Якщо сьогоднішні очільники прийшли до влади за явно сумнівним сценарієм, то завтра їх зметуть у ще сумнівніший.

Перестановка доданків. Годі сподіватися на нові обличчя. Турчинов? Наливайченко? Це все вже було. Давайте ще тепер втретє обиремо Юлю Тимошенко Прем’єром, або ні – одразу Президентом, і не де небудь, а на Майдані голосуванням рук.

Я не знущаюся. Я просто думаю, що нам до західної демократії ще дальше, ніж до Альфа Центавра. У нашій країні ні влада, ні опозиція не поважали і не поважають Закони, які самі пишуть. Це і є справжня біда українського народу.

І я дуже хочу, щоб у країні почалися глибокі і системні зміни. І люстрація це лише один з потрібних етапів. Але я все ще сумніваюся, що опозиція/нова більшість хоче, може чи знає, як це робити.

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s