Сергій ЧЕПАРА

Кілька днів тому розклеював оголошення “винайму квартиру” – допомагаю другу-маклеру знайти квартири. Коли наклеював на одну з дошок на Сихові, підійшла перехожа жіночка, років 45, і з гнівом накинулася на мене: “Та як Ви можете це клеїти! Ви знаєте, як вони три шкури деруть!” і почала зривати оголошення… про кредит від якогось банку… Пані просто подумала, що їх наклеїв я. Здогадуюся, що вона мала певний негативний досвід щодо кредиту. Я намагався пояснити, що не маю жодного стосунку до кредитів, але жінка вже швидко пішла геть.

Але я подумав, що якщо кредити (і алкогось, наприклад) руйнують життя багатьох людей  – християнину варто триматися від того якнайдалі. Так, я знаю західну філософію “вибір-відповідальність”, мовляв, ніхто ж не заставляє людей брати кредит, ніхто не заставляє напиватися, потім бити дружину чи пропивати майно… Але такий бізнес – це використання слабкостей людей. Я знаю, що в сотнях сіл Західної України тисячі або десятки тисяч чоловіків, випиваючи, тиняються без роботи…

Колись на Пасічній я зустрів жінку, яка просила на хліб. В таких випадках я не даю грошей, а йду в магазин, купую і вручаю хліб. Проте, як зясувалося, такі люди часто повертають хліб, беруть гроші і купують алкоголь. Мені про це розповіли продавці одного з кіосків. Я сказав їм – якщо Ви це знаєте, і все таки берете в цьому участь то сприяєте її спиванню. Відповідь була геніальна і проста “Якщо не у нас, де десь інакше нап’ється”.

Навів я цей приклад до того, що часто і ми, християни, вишуковуємо хитро-мудрі оправдання гріха. Але Бібіля навчає уникати лихого, тулитися до доброго (Римл. 12:9), “і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте” (Еф. 5:11).