Галицький католицизм сьогодні

Сергій ЧЕПАРА

Написати цей пост мене спонукало постійне зростання толерантності з боку євангельського християнства до католицизму. Одразу скажу дві важливі речі: по-перше, я народився і виховувався як католик, ходив до грекокатолицького храму, вивчав у школі католицький катехизм, моєю першою Біблією було Римське Святе Письмо. Я ходив до сповіді, приймав причастя. Про католицизм я знаю не зі слухів, а з власного досвіду. Я був католиком 19 років. По-друге, я чітко усвідомлюю, що завжди є різниця (часом навіть прірва) між академічним католицизмом та практичним, народним, провінційним. Іншими словами, академічний католицизм може істотно відрізнятися від вірувань пересічних католиків у галицькому селі чи містечку, і часто істотно відрізняється.

Чи є католицизм християнством? На це питання я шукаю відповідь рівно стільки, скільки я увірував в Ісуса Христа як свого Спасителя та пізнав Бога особисто – з 2004 року. І поки що я не знаю. В протестантизмі не бракує тих, які вважають католицизм породженям пекла, адже “всі папи були антихристами”, так і тих, які вважають католиків щирими братами, а “католицизм має свої проблеми, а протестантизм свої. не нам судити”.

Попри те я вірю, що Бог закликає любити правду. Власне, все життя християнина, який вірний Богу та євангельській істині має бути поклонінням, а поклонятися треба “в дусі й правді” (Ів. 4:24). Іншими словами, будь-яка фальш, єресь, брехня, напівправда, ошуканство, хиба, неправда, омана є гріхом, який розділяє нас з Богом і унеможливлює істинне поклоніння.

Отож у своїх міркуваннях я описуватиму не католицизм середньовіччя, не особистості Августина, Бернарда чи Томи Аквінського. Я писатиму не про Польщу, Італію чи Францію, адже я там не був.  Я писатиму про католицьку Галичину 1990-их і 2000-их, Галичину, яку я знаю, де живуть мої батьки, мої родичі, друзі однокласники, однокурсники, знайомі. Я десятки разів спілкувався на духовні теми з відвідувачами католицьких храмів. Я знаю їх світогляд, традиції, переконання.

Отже, яким є простий народний католицизм в Галичині сьогодні? Наскільки він близький до біблійної моделі християнства і церкви? Наскільки український католик розуміє і сприймає науку Святого Письма? Першою великою особливістю є сприйняття віри як частини національно-культурної ідентифікації. Іншими словами, середній католик сприймає свій католицизм не як набір світоглядних тез, переконань про Бога, людину, гріх, спасіння, Добру Новину, а як частину свого українства, і українства саме галицької напівпострадянщини. Для багатьох західних українців бути українцем і бути (греко-)католиком це взіємозамінні синоніми. І хоча православ’я не завжди сприймається як щось однозначно неукраїнське чи російське, то протестантизм однозначно як щось західне, чужорідне, привезене. Бути протестаном в якомусь відношенні означає зрадити віру батьків. Звісно, віру саме католицьку, а не православну (до унії 1596 року) чи поганську (до X століття).

Перечічний католик сприймає своє християнство як набір традицій. Власне, традиції для нього і є християнством. Формально він скаже, що головним у християнстві є Бог/Христос, але за суттю наголос на традиціях такий великий, що все інше відступає на другий-третій або двадцять третій план. Святити паску, вітатися “Слава Ісусу”, їсти 12 страв на Святій Вечері і таке інше сприймається в Галичині як не частина християнства, а як його серцевина, без якої воно, християнство немислиме. Наприклад, якщо замість “Слава Ісуса Христу” у селі сказати “Благодать і мир хай примножиться рясно!” (вітання Апостола Павла з послань), то того, хто так привітався, сприйматимуть щонайменше як інопланитянина, або невдалого жартівника. Отже традиції, традиції і ще раз традиції.

Культ Марії досяг немислимих висот, але схоже на те, що це ще не межа. Львів і інші містечка нашого краю заполонили вже не десятки скульптурок-статуеток Марії – сотні або й тисячі. Я на власні очі бачив у Турці (районний центр на Львівщині), як школярі і школярки, повертаючись зі школи, цілували гіпсові пальчики на ногах скульптури Марії. Були такі, які цілували по десять разів – за числом пальців. Проводячи заняття з дітьми в технічному гуртку я запитав: “чому дерево плаває на воді?” і отримав фундаментальну відповідь “так зробила Матір Божа”. Ці та інші факти дають мені право стверджувати, що для великої кількості галицьких католиків, саме Марія є і відвічним Божеством, Четвертою учасницею Пресвятої Трійці, яка часто витісняє з Неї Три Перші, а не простою єврейською дівчиною, яка за волею Божою народила Спасителя всього світу. Таке реченя може здаватися Вам шаленим богохульством, але я запевняю, що саме Марія є божеством для мільйонів католиків, які звертаються до неї частіше, ніж до Самого Бога.

Далі буде.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s