Бог так створив людину, що у неї окрім розуму, є ще почуття. І почуття важливі. А коли нам 28, то ми вже не довіряємо почуттям, хочемо прощупати, перевірити, а часто ще й мегазайняті, в погоні за заробітками нема на все інше часу.

Тому ось моя порада молодим хлопцям: зволікати – собі шкодити. Різниця між 28 і 22 не просто 6 років, а КОЛОСАЛЬНА. Та сама людина у 22 і 28 – це не та сама людина. При чому це стосуєтсья і хлопців, і дівчат. Дівчина у 22 легко закохається у будь-якого більш-менш нормального хлопця. Вийде за нього заміж і народить йому діток. Дівчина у 28 буде придивлятися до його смаків, до його батьків, до його церкви, до його міста, до його одягу, до його богослів’я, до його зарплати… Все буде здаватися не так і не таким. Але зворотнє теж діє – хлопець буде очікувати якоїсь мегадуховності, мегапідтримки, мегапослуху, мегаповаги… Суцільні двосторонні мегавимоги.

А ще біль. Біль, біль, біль… і знову біль.
Коли мені було років 18-20 я не дуже розумів, чому про почуття тисячі пісень і віршів складають. Тепер ніби-то зрозумів. Цікаво – як безмежний неосяжний Бог створив людину зі здатністю закохуватися і терпіти біль через невдачу. Як недавно мені сказав один одружений християнин, батько 4-ох дітей: якщо ти лише один раз розбив серце комусь, і лише один раз розбили тобі, то тобі дуже дуже пощастило.

Біль.
Інколи мені хочеться заховатися на вершині безлюдної гори і жити там як дикий звір.