В дитинстві я з однокласниками шифрував листи простою системою – кожна буква української абетки замінювалася числом: А – 01, Б – 02, В – 03… Це дуже простий і примітнивний спосіб. Можна піти далі і зашифрувати секретним набором чисел, на приклад, А – 77, Б – 45, В – 21 і т.д. Зламати такий код можна “на папері” за лічені хвилини, достатньо знати мову початкового тексту (українська, на приклад) та статистику напопулярніших букв. Якщо тексту кілька сторінок – статистика “ламає” такий шифр. Можна піти далі – кодувати букви різними числами так, щоб “зламати” статистику. Різні букви ви кодуєте різними наборами чисел (і їх кількість різна, на приклад, від 3-ох до 7-и), наприклад, А – 241, 315, 419, 505, 809, Б – 211, 217, 413, 601, 779 і т.д. Тепер статистика “не працює”, але вчені-криптологи кажуть що і це можна зламати, якщо дуже постаратися.

Використання двійкового бінарного ключа.
Весь текст компютер зберігає у двійковому вигляді – довжелезний ряд нулів та одиничок. До цього ряду додаємо (буквально побітно) ключ, який знають лише “потрібні” люди. В результаті, якщо ключ досить довгий (128 або 256 біт) коротке повідомлення неможливо зламати в принципі, а довге (кілька десятків сторінок) можливо, але дуже складно, і займе багато часу.

Якщо Ви хочете кодувати власні листи, Вам достатньо завантажити програму Simple Text Encryptor, яка використовує Advanced Encryption Standard (128 бітний ключ). Такий же алгоритм використовують спецслужби і уряд США, тобто його надійність дуже і дуже висока. Тепер головне завдання –  ключ передати особисто (написати на папері цисло з 16 цифр або псевдослово з 16 букв, яке жодним чином не повязане з Вашим життям, тобто абсолютно випадкові цифри/букви, або зґенерувати самою програмою), а закритий (кодований) текст – надіслати мейлом або відкритим текстом.

Останнє. Інколи існують проблеми з кирилецею. В нагоді стане декодер.