“Революція, а не імітація” – таке гасло було на Євромайдані. Імітація, а не революція. Імітація, а не реформи. Імітація, а не армія. Імітація, а не медицина/освіта/пошта/ремонт доріг – відповіла ділами українська нова влада. Імітувати по-новому. Сьогодні, 29 червня, їхав електропотягом №828 “Мукачево – Львів”. У сьомому вагоні було ніде яблуку впасти – були заповнені не тільки всі сидячі місця, а ще й 30 осіб стояло у вагоні. Що це значить? Поки міністри ламають комедію, що впроваджують реформи, тьотя провідниця бере 20 грн за безквитковий проїзд. 20 грн * 30 = 600 грн. Вагонів 8, отже це 6 000 “лівих” гривень, які йдуть не у б’юджет, а тьотям в кишеню. І вони побудують собі хати чи куплять квартири, поїдуть відпочивати в Туречину чи Єгипет, а ми з Вами їздитимемо по жахливих розбитих дорогах, а сидітимемо (або стоятимемо) у переповнених вагонах. Що я зроблю завтра або в найближчі дні – напишу листа в управління Укрзалізниці та в прокуратуру у Львівській області, з проханням вжити заходів. Звісно, там теж корупціонери і лицеміри, які живуть не за зарплату,  а хабарі, але якщо таких листів буде кілька тисяч – справа може зрушити з місця. Напишемо разом? Чи будемо нарікати далі на поганого Президента?