Я з Наталею відвідали Коломию. Їхали маршруткою, було дуже спекотно. Дороги Франківщини дуже поганенькі, ремонтують їх про людське око (тобто, не ремонтують, а імітують).

В центрі міста – гарненька Ратуша, побудована в 2-ій половині XIX століття.

То тут, то там в центрі міста можна зустріти такі сипатичні вказівники…

Як і в інших галицьких містечках, в Коломиї багато храмів різних конфесій – католиків, греко-католиків, православних. Більшість діють.

Близько від центру тематичне кафе, трохи подібне на “Криївку” у Львові – “Штольня”. Тут можна замовити комлексний обід за 26.50 грн (!!!), а в доволі великому закладі є кілька кімнат, одна з яких майже не освітлюється – як у справжній штольні (шахті). Раджу відвідати!

Вуличні музики у Коломиї також є, хоча не всі співають гарно…

Івану Франку не лише пам’ятник поставили, а й пам’ятні дошки, і всяке різне. Іван Якович був у місті кілька разів, а крім того, відбував ув’янення у австрійській тюрмі за соціалістичні антиімперські погляди…

Поруч з гарненьким центром прекрасно вживаютсья жахливі околиці. Але про це – в наступному пості через кілька днів.

Маленька довідка: м. Коломия засновано 1241 року. Зараз в містечку проживає 61 тис. осіб. Міський голова – Слюзар Ігор Богданович.