Йоганес Раймер

Побував на триденній конференції Йоганеса Раймера “Впливова церква”. Йоганес Раймер – пресвітер церкви, місіонер, професор німецького університету. Народився і виріс у СРСР, потім у 21 рік переїхав до Німеччини. Етнічний німець, який розмовляє 9-ма мовами, в т.ч російською. Душеопікун, консультант на тему росту церков. Відвідав десятки країн Європи, Африки, Азії. Йоганес Раймер – баптист, але баптист нетиповий. Він вірить у всі дари зараз. А ще трохи критикує диспенсаціоналізм (часом заслужено). Скажу одразу – в цілому сподобалося, хоча були свої “але”.

Ось кілька корисних думок, які я почув від Раймера. Можливо, Вам вони стануть у пригоді.

1055 р. у “Слові про закон і благодать” автор (можливо, Іларіон) написав, що церква – це храм, де люди зустрічаються з Богом.

Екклесія – це не просто громада чи збори. Це збори міста, щоб вирішувати долю міста. Можливо, Бог хоче сказати, що церква має впливати на своє село/місто і зупиняти зло і гріх у ньому.

Сіль розчиняється у супі, “помирає”, але суп стає смачним. Церква повинна в якомусь сенсі померти для себе. Церква не повинна зосереджуватися на собі.

на лекціях було близько 70 осіб

В СРСР серед віруючих було прийнято одягатися підкреслено скромно, навіть інколи не гарно. Цей стиль був збережений віруючими до 2000-их. Інколи сестри змушені одягатися “церковно” в церкві, а у світі “по-світському”. Це призводить до подвійної моралі, але одяг тут лише приклад. Часто християни в церкві живуть одним життям, в світі зовсім іншим. Це дуже кепсько.

Світ – соціальний простір, культура, суспільство, “світ людей”. Бог любить світ людей, але ненавидить гріх. Світ це інколи і світ гріховних цінностей і моделей поведінки. Такий світ Бог ненавидить.

Культура має 4 складові: матеріальну, соціальну, релігійну, ідеологічну.

80 тисяч гомосексуалістів у Німеччині нав’язали свої правила гри 80-ом мільйонам гетеросексуалістів. 0.1% переміг, тому що був активний і був усюди, в усіх суспільних сферах. Християни програють, бо сидять “у соціальному підвалі”.

1 Кор. 12:4-6 – дари-служіння-сила дії. Результат (сила дії) завжди буде, якщо більшість людей у церкві служать своїми дарами.

кожного дня було 4 ленкції по 1 год 20 хв

у 1990 році у РФ було 91 000 баптистів, зараз 75 000. Баптизм у Росії занепадає.

Лише 0.9% бюджету американських церков використовують на місії. Решту, 99.1% – на себе.

В Біблії згадуються 22 духовні дари (ймовірно, їх більше). Ці дари розумно розподілити на 4 сфери застосування: маємо (матеріальна), робимо (соціальна), думаємо (інтелектуальна), віримо (релігійна).

В Новому Завіті всі проповіді реактивні – коли виникає ситуація, люди готові слухати і чути, Апостол проповідує. Апостоли ніколи не проповідували “на порожньому місці”.

Церква зможе впливати на світ, якщо їй довірятимуть. Довіра – ключ до громади села чи міста.

Коло “реформування церкви”: місце (де ми маємо бути?) – потенціал (що ми маємо/вміємо/знаємо?) – контекст (що потрібно людям навколо нас?) – бачення (яка наша ціль?) – слабкості, проблеми (які наші слабкості і проблеми? в чому ми слабкі?) – план дій (що і коли робити?).

22 християни помісної церкви Кьольн не можуть досягти 1 200 000 осіб населення. Але церква зі 600 осіб може досягти 5000 осіб. Церква без бачення не може існувати. Церква без бачення тліє.

Бачення має бути не просто біблійним (це важливо), а й прив’язаним до контексту (де ми? які люди нас оточують?). “Ворота пепкла не здолають церкву” – може означати, що Сатана не може бути центральним (біля воріт) у селі чи місті, а церква.

Коли приходить нова людина в церкву (не зі світу, а з іншої церкви), Раймер запитує:
– чим конкретно хочеш займатися?
– які маєш духовні дари?
Якщо брат/сестра не готовий відповісти – йде в групу до “новачків”, навіть якщо давно віруючий. Людина має знати свої дари і знати своє служіння.

Багато людей поїхали в Німеччину і США, щоб “євангелізувати” німців і американців. Але за 20 років нікого не “зєвангелізували”, але купили дорогі автомобілі і будинки. Багато людей їдуть в розвинені країни за заробітками, але прикривають це духовними причинами.