Запізнюватися чи не запізнюватися…

Знаю, що іноземці “з заходу” часто піджартовують з українців – “у Вас є два часи – до обіду і після обіду”. Жарти жартами, але ставлення до часу в українців дійсно дещо інше, ніж, скажімо, в більшості німців чи американців. А чи потрібно його змінювати? Питання філософське. Натомість, тим, хто хоче приходити вчасно, але поки що не може, я дам кілька порад. Хто зна, може стануть у нагоді :)

Отже, якщо Ви часто спізнюєтеся…

1. Чесно визнайте, що це проблема. Визнання проблемм – половина її вирішення. Завжди або майже завжди людина не може подолати певні вади через те, що недостатньо чітко усвідомлює їх. Визнайте, що приходити на зустріч, на роботу, в університет чи школу на 5,10, 15 хвилин пізніше не дуже чемно. Визнайте перед собою і перед кількома близькими людьми.
2. Поставте себе на місце людей, з якими у Вас зустріч. Поставте, поставте. Поставили? Подумайте про них. От вони стоять і чекають Вас. Що вони  думають? Що відчувають? Яке враження Ви справляєте на них? А може вони мерзнуть? А може у них ще кілька справ сьогодні і Ви їх затримуєте.
3. Золоте правило: завжди залишайте для себе 5-10 хвилин запасу. Якщо у Вас зустріч на 12.00, а на дорогу потрібно пів години – вийдіть з дому не пізніше11.20. Не відкладайте вихід з дому на останню хвилину. Краще, щоб Ви чекали когось, аніж щоб хтось чекав Вас.
4. Ніколи не обманюйте по телефону “я вже йду”, якщо Ви нікуди ще не йдете, а попиваєте сочок в себе вдома. Не кажіть “буду через 10 хвилин”, якщо це можливо лише на ракеті. Тверезо оцінюйте свої можливості і кажіть правду.
5. Якщо Ви запізнилися  – вибачіться. Якщо запізнилися більш, ніж на 5 хв – пообіцяйте більше не запізнюватися. Вибачення важливі з двох причин. По-перше, ви показуєте, що визнаєте проблему, по-друге, Ви берете на себе обов’язок на майбутнє старатися працювати над цим.
6. На дозвіллі подумайте про взаємозв’язок “можу-хочу”. На прикладі іноземних мов, плавання, кращої роботи, стосунків, спорту, ще чогось… Ви не можете вивчити іноземні мови чи не хочете? Ви доклали для цього зусилля? Ви дійсно багато зробили, щоб оволодіти іноземною мовою? Часто люди, які регулярно запізнюються, валять все на обставини. Мовляв, то не я винен, то обставини. “Я не міг” – інколи це правда, але в більшості випадків лише спроба виправдати себе.
7. Подумайте, що Ви б могли бути прикладом для інших, якби не запізнювалися. Якщо навчитеся не запізнюватися – зможете навчити цього інших.
8. Порада для християн: моліться про це. Якщо ви хронічний запізнювач – просіть Бога дати Вам сил і бажання змінитися.

Звісно – запізнення – не хто-зна яка проблема. Але все ж таки невеличка проблемка і репутація людини.