Не так. А як?

Багато людей — як в християнстві так і в суспільстві часто кажуть “Не так”. “Не так” – це такий вид критики. “Не такий закон прийняли”, “Не так поліція працює”, “Не те, що треба, телебачення показує”… Цей список можна нескінченно продовжувати. У церкві це може бути “Не так служіння роблять”, “Не так проповідують”, “Не так гроші витрачають”…

І що робити, якщо дійсно хтось щось робить “Не так”? Колись навіть такий блок був, називався “Не так!”. Блок вибори програв, після чого канув у небуття. Отже, що таке конструктивна критика, тобто критика, щоб будує, розвиває і навіть надихає?

“Жадне погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне, що може в потребі повчити, і щоб це вийшло на користь тим, які чують його.” Ефесянам 4:19. Жодне “погане” чи “гниле” слово це, нібито, зрозуміло — лихослів’я… Чи ні? А може це будь-яке слово, що руйнує, а не будує? Як сказати “не так” так, правильно?

Я сам ще вчуся і вже зробив немало помилок. Але, гадаю, що для початку завжди треба з’ясувати свою компетентність. Тобто визначити для себе, чи дійсно я знаю, як правильно. Якщо мова йде про футбол, то більш логічно, що фахову оцінку гри може надати людина дотична до футболу — футболіст, спортивний коментатор, ну або принаймні той, хто передивився сотню-другу матчів і може порівняти. Оцінювати музику, логічно, мала б людина з відповідною освітою чи досвідом гри на інструментів, наукові заяви — науковці або дотичні до науки. Отож, перший пункт — чи ми компетентні, чи дійсно знаємо як, чи можемо аргументувати думку, чи маємо досвід, навики, освіту…

Друге — рівень стосунків. Не можна навіть тричі правду рубати всім підряд. Якщо людина, чиї дії Ви критикуєте (нехай і з великою любов’ю) від Вас дуже далека у всіх відношеннях — тричі подумайте чи варто щось казати/писати.

Третє. Якщо Ви пройшли попередні два “сита” і все ще рветеся щось коментувати, то подумайте, чи буде достатньо слів. Навіть найкращі у світі слова і за найкращою у світі мотивацією можуть бути неефективними. Якщо нема прикладу. Багатьом людям потрібен приклад. Вони хочуть побачити “як”. Отож, подумайте над тим, щоб стати прикладом.

Наступний рівень — допомога. Слова і приклад працюють часто, але не завжди. Наприклад, мама 6-ох дітей не може дати собі ради. А мама однієї дитини хороша і турботлива мама — і поради може дати, і приклад подати… Але цій першій мамі потрібна допомога. Треба, щоб хтось посидів з її шістьма дітьми, поки вона посуд помиє чи поприбирає.

Останній рівень high level. Він не завжди потрібен, інколи слів/прикладу/допомоги достатньо. Найвищий рівень — це взяти якесь питання повністю на себе — від початку до кінця. У Вас поганий дитячий садок? Заснуйте свій хороший. Вам це не під силу? Тоді зробіть щось більш доступне. Хтось погано помив вікна — візьміть і помийте гарно — від початку до кінця. Не давайте порад, не помийте одне вікно для прикладу, а зробіть всю роботу.

Ці принципи однаково добре можуть працювати і в християнстві і за межами його. Бо задум Божий на те і задум, що стосується всіх людей, Його творива.

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s