1 000 000 лайків і все буде добре

Збираємо лайки! Поширюємо!

Збираємо лайки! Поширюємо!

Хтось колись казав, що революції/перевороти в деяких країнах відбулися саме завдяки соцмережам. Мовляв, люди в соцмережах домовилися вийти там-то і тоді-то і побороли злий режим. В Україні, на приклад, два роки тому Мустафа Найєм закликав всіх вийти на Майдан після побиття студентів спецназівцями. Звісно, не лише тому, але люди вийшли, почався Майдан, режим побороли, відбулися вибори, Найєм, до речі, став депутатом.

Але є зворотня сторона медалі. Коли людям фейсбук створює майданчик для ілюзорної діяльності, псевдозаміною дійсності, фейковою боротьбою.

Сотні і тисячі фейсбук-активістів поширюють відверту маячню і чекають (чи не чекають?) що країна зміниться. Особливо мене веселять пости а-ля “Якщо я назбираю 1 000 000 лайків – піду у відставку” з фото чинного Прем’єра. Звісно, саме фото і пост до нього змейкали його недруги. Незалежно від свого ставлення до цього політика (а воно радше негативне, ніж позитивне) скажу, що така діяльність працює на Арсенія Петровича, а не проти нього. Чому? А тому, що йому від Ваших лайків не тепло і не холодно, але навіть трошки тепло – у тому відношенні, що у людей створюється враження, що вони патріотично борються з владою-демоном.

Таких прикладів можна навести вагон. Серед поширювачів подібних постів є різні люди – дійсно добрі та щирі, які не знають куди спрямувати свою енергію. Але щоб зробити країну (місто, село) кращою треба а) знати якою саме кращою; б) знати, як це зробити; в) хотіти і робити.

На приклад, у Вашому місті є чиновник-хапуга. Він бере хабарі. Якщо Ви хочете боротися з корупцією конкретно у Вашій локації, робіть якісь конкретні кроки – ну повідомте СБУ/МВС/Прокуратуру. Не довіряєте їм? Напишіть в газети, виступіть по радіо/телебаченні. Теж ні? Вплиньте на того, хто його призначив. Поговоріть про це зі своїм депутатом, з юристом, ще з кимось тямущим. Словом, займіться справжньою діяльністю, а не імітацією. Серед чиновників дуже мало людей які підуть з роботи лише тому, що хтось там щось поширив і хтось там лайки ставить.

Взагалі, щоб побудувати сильну, багату і щасливу Україну, потрібно мати уявлення що конкретно будувати і як. На жаль, в пострадянських країнах більшість громадян не мають зеленого поняття ні про перше, ні про друге, і цим користуються великі і маленькі негідники. Про маленьких говорити вартує з двох причин – по перше, щоб люди розуміли, що вони поруч, вони серед нас. Це місцеві клани-кланчики, які на рівні містечок самі собі наділили землю, а потім продали за хорошу ціну. Потім відкрили 10 магазинів, і тепер все місто купує в них продукти/побутову хімію/будматеріали і все таке. По-друге, боротися з великим негідником значно важче, бо у нього мільйони доларів, за які він купить і адвокатів, і суддей, і депутатів і всіх-всіх-всіх. Або вже давно купив. Натомість з маленьким кланом в своєму містечку громада могла б боротися – це більш реалістичне завдання.

Також не варто закликати до чергового Майдану. Чому? Не тому що чинний Президент білий, м’який, гарний і пухнастий. Річ в іншому. Покажіть альтернативу. Потрібна людина, яка буде і любити Україну, і матиме навики/освіту/бачення, щоб її будувати. І ще потрібно, щоб її обрали. Звичайно, можна майданитися ще раз, потім ще раз – але таке питання: наша держава дійсно від того виграє чи програє? Сотня українців і українок загинули від куль снайперів. Ще кілька тисяч – на справжній війні з проросійськими терористами. Я не думаю, що це марно. Але я і не впевнений, що варто повторити. Бо при повторі загинути може ще кілька сотень-тисяч, а країною керуватиме на на багато кращий. Як на мене, зараз є багато можливостей, щоб щось змінювати. Цікавитися політикою треба, інакше ти будеш м’ясом-електоратом, який ні на що не впливає, але потрібен політикам лише під час виборчої кампанії – щоб плюсик “де треба” поставив у день виборів. Треба знати і вникати у справи, які тебе оточують. На приклад, хтось каже: я не цікавлюся політикою, а займаюся бізнесом. Ти не зможеш ним спокійно займатися, якщо в країну буде безлад, а не верховенства права і вільний ринок. Ти не зможеш поїхати в Європу, якщо Україна матиме поганий імідж серед інших країн. Ти чекатимеш тиждень на візу, попередньо збираючи вагон довідок. А якщо сидітимеш вдома у день виборів – твою місцеву і державну владу оберуть інші. Твої податки вкрадуть. Ти будеш ходити і їздити розбитими дорогами. А якщо ти вважаєш, що всі негідники (а ти ні) – то йди у владу і кермуй.

Особливістю зла є те, що воно добре організоване. Тому добру треба організуватися ще краще. Не просто бути добрим, а активно-проактивним, впливовим і діяльним. Створювати дійсність.

Повертаючися до фейсбуку. Корисна річ, якою варто користуватися. Щоб висвітлювати життя. Але не замінювати його.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s