Як сказав один мій знайомий, раніше відбувалася поляризація на Захід-Схід, Європа-Росія, помаранчеві-блакитні. Зараз на будувати і реформувати з одного боку, і влаштовувати треті майдани, “знищувати цей злочинний режим” і все таке з іншого.

Моя думка.
Окрім гарячого серця ще дуже корисно мати холодний розум. Розігнати “злочинний режим” можна, але для цього треба покласти голови кількох сотень чи тисяч українців. А якщо країна розділиться навпіл – буде справжня громадянська війна. А збоку – дружня Росія з мирними танками, завжди готова допомогти. Ну, окупувати пів країни років так на 40, десь як Східну Німеччину. Захищати російськомовних.

Але навіть якщо Росія буде мовчки спостерігати (що дуже малоймовірно), “нову” Україну вам ніхто не допоможе будувати – ні США, ні ЄС, ніхто взагалі. А без їхніх грошей і практичної допомогти Україна гавкне через місяць-другий. Долар буде коштувати гривень 100 в найкращому разі.

Ще врахуйте, що праві, які скинуть законнообраного Президента, не забезпечать ані верховенства права, ані прав і свобод людини. Власне, до влади прийде справжнісінька хунта – озброєна банда, яка “знає” куди країні рухатися і якою їй бути. Вибори скасують або вони стануть формальними. Хто не згідний – сяде в тюрму. Люди, які демократично не перемогли на парламентських виборах ніколи не розбудовуватимуть демократію і парламентаризм.

А ще Україна не отримає західних бізнес-інвестицій. А для українських товарів російські ринки вже закриті. Міжнародна блокада і ізоляція в найкращому разі.

Тому я вже сьогодні кажу усім що я цей режим на разі підтримую. Не тому, що я люблю Порошенка-Яценюка і Ко, а тому, що люблю Україну. Ці хлопці при владі не особливо поспішають щось добре робити, але і варіантів у нас нема. Тому або поступово, маленькими кроками, будуємо всі разом щось хороше, і років так через 10 матимемо Польщу в кращому разі, або влаштовуємо революції, майданимося, обвалюємо гривню, починаємо громадянську війну. Третього не дано.