
Бабуся Іллі Варламова мешкає у Криму
Ілля Варламов в російському інтернет-просторі постать серйозна, не те, що я: у нього 215 тисяч лайків, читають його тисячі людей в Росії, Україні, думаю, є читачі і в США, і в Європі. Чим займається Варламов (окрім блогу), я не знаю, але судячи з усього, живе непогано. Дитинство в нього пройшло в Криму, де народилася його мама і досі живе його бабуся. Погляди у Варламова прозахідні, цінності в цілому здорові. Любить піджартовувати з Путіна і пострадянської Росії.
Так, от, сьогодні опублікував Ілля думки своєї бабусі про Крим. Краще стало чи гірше. На прикладі цих 2-ох чи 3-ох десятків речень я покажу, що є цінностями типового росіянина, і чому його так легко обдурили політики-негідники. Чому росіянин ще довго буде ненавидіти США, навіть якщо долар коштуватиме 200 рублів.
“Что поменялось? Я гордиться опять начала своей страной, это самое главное!
23 года у меня не было Родины, за которую можно было болеть, а теперь я в России. Теперь я горжусь ее открытиями, какая у нее военная техника, что открываются новые заводы и производства. У нас при Украине все только разрушалось. Ты посмотри, сколько кораблей красивых, как метро открывают у вас! Ты посмотри в этой Украине, когда они где новые станции открывали в метро, а тебя в Москве каждый месяц открывают.
Крым испокон веков был русским. Ты бы видел, как люди радовались! Мы все, весь простой народ, за Путина.
Путин страну держит, иначе бы уже распалось все. Не было бы России. Нам надо, чтобы страна была великая. Мы гордились, что мы из Советского Союза. Мы были за границей и годились, что мы с Советского Союза. А потом что? Украина, о которой вспоминать не хочется! Мы 23 года как в страшном сне жили. Ты просто не понимаешь, какое это счастье – осознавать, что живешь в великой стране. Наверное, потому, что выросли вы в 90-е и так и не пожили нормально.
При Советском Союзе жизнь была, а теперь ерунда. Было честнее. Они тоже воровали, но не так, как сейчас.
Вот мой покойный папа говорил, при царе что за жизнь была? Не жизнь, а война! Люди от голода умирали. У него мама от голода умерла. Папа при царе на флоте служил. К ним царь Николай приезжал на корабль. Вот он и говорил, что при Союзе жизнь его и началась.
Что изменилось в Крыму за 2 года? Лучше стало! Татары утихли: раньше постоянно захватывали что-то, требовали себе, а теперь они хвост поджали. Все ремонтируется, все строится, и заводы будут открываться, и санатории. Вон какой “Артек” сделали – сказка! Лучше, чем раньше было.
Южный берег вообще был весь разбит и разорен, а сейчас порядок. Я там сама не была, но по телевизору видела. Дороги начали наконец делать.
Пенсия у меня хорошая стала. Несмотря на то, что цены выросли, сейчас я намного лучше живу. Пенсия у меня 19 265 рублей, при Украине пенсия была 1 700 гривен (примерно 4 500 рублей). Сейчас впервые с пенсии что-то остается, и я могу помогать другим.
Ты забываешь, какую жизнь я прожила. Я сейчас могу раздавать только, тратить не люблю.
Сейчас Украина все льготы сняла. У меня подруга в Харькове – говорит, все льготы участникам войны отменили, только проезд оставили, и тот город оплачивает.
Ты видел, что там в Европе? Раньше русские отдыхали в Европе, а теперь там вместо нас арабов им поселили. Вот так им и надо. Каждый день миллионы прибывают. Французы боятся теперь нос показывать на улицу. Детей насилуют. Я по Москве в любое время могу ходить, а там девочку изнасиловали.
Бедный – он везде бедный. И в Европе, и в Америке. У нас страна большая. В Америке нет бедных, потому что в Америку бедные не ехали.
Путин мне нравится, он хороший человек, а друзья его мутные.
А Сечин почему так много получает? Он что захватил? Что у него за способности такие? А где дочери у Путина? Почему он про них не рассказывает?
Аксенов хороший, раньше был бандитом, а теперь порядок наводит. Никто Аксенова не посадит.
А ты что, такой как Каспаров, против России? Как и папа твой, Путина не любишь.
Я по телевизору все увидела, я только новости смотрю. У меня возраст такой, что своими глазами не посмотришь уже”.
Одразу скажу, що ображати літню росіянку чи звинувачувати в чомусь я абсолютно не маю наміру. Натомість лише проаналізую типове, на мій погляд, мислення.
Оскільки в мене вже був досвід спілкування з росіянами, можу стверджувати точно: росіянам важливо гордитися/пишатися своєю країною. Таке враження, що пишатися собою – це головне для типового росіянина. І влада, відповідно, підіграє цим настроям – ми Вам повернемо Крим, щоб Ви собою (нами) пишалися.
Для середнього росіянина не важливо, чи Росія є вільною і справедливою, чи забезпечує вона права і свободи людині і громадянину. Важливо інше – велич і могутність імперії. Бідна Росія має себе вести так, ніби вона може налякати весь світ, а саме ту частину, яка має інші цінності. Якщо Америка інша, то її треба залякати (ядерними ракетами), а якщо не можна залякати, то треба створити враження, що ми (росіяни) її, прокляту Америку, таки залякали. Враження для кого? Для росіян, звісно. Треба показати всім (росіянам), що в Америці і Європі дуже погано, а ми, Росія, велика і сильна країна.
Йдемо далі. Зняли пільги. От цього і треба людині, вихованій при совку – пільг. І тому в Верховну Раду України пролізуть політики-лицеміри, постійно апелюючи до лівих ідей. Нашим пострадянським людям треба не справедливих умов праці, не достойної зарплати, а пільг. Тому їх легко купити, бо держава це матір, яка все дає, а не створює умови для чесної праці.
Країна має бути великою… А чому? Чому маленькі Данія, Австрія і Швейцарія живуть в рази краще “велікой і магучой” Росії? Хіба в розмірі щастя?
Типовий росіянин погано думає про Європу… але майже завжди він там не був. Іншими словами, як правило про Європу і США погано думають ті росіяни, які про західні країни дізналися… з російського телевізора. Бідолашним невтямки, що влада їх розводить, просто переконуючи, що там, за кордоном всі нещасні. Що по вулицях бігають злочинці, ріжуть, убивають, ґвалтують. Тому Вам, дорогі росіяни, треба радіти, що у Вас є батько народів Путін, він Вас захистить і від бандер, і від Америки, і від гомо-Європи. Але натомість матимете “керовану демократію”, корупцію, зомбоящик і ковбасу. Ага, і ще пільги.
В Америці нема бідних? Бідні є всюди, мабуть і у Швейцарії, хоча я там не був. Але різниця в тому, що коли ти хочеш законно займатися бізнесом у США чи Європі – ти можеш, держава не тільки не заважає, а ще інколи і допомагає. В Росії (і великою мірою в Україні) ти не можеш, бо якщо ти матимеш успішний бізнес, у тебе його просто відберуть, а якщо пручатимешся – вб’ють. Тому сиди тихо і чекай на пільги від доброго дядька Путіна.
Путін подобається, а друзі кепські. А так буває? Хіба можуть бути друзями хорошої людини негідники?
“По телевізору побачила” – це ключ до всього. От якби ця літня пані пожила десь на заході, років так 10, а потім повернулася і ділилася враженнями – було б цікавіше в рази.
На превеликий жаль, “російських” українців у нас теж вистачає. Вони розмовляють українською, живуть собі десь у Франківську чи Житомирі, але думають точно так само: Україною треба гордитися і нам потрібний Президент-супермен. Звісно, нічого поганого нема в тому, щоб пишатися чимось добрим (наприклад, пишатися своїм родом, селом, містом, заводом, країною), але насамперед не просто так, а тому, що твоє село, місто чи країна досягло суттєвих успіхів. А пишатися собою за будь-яку ціну, героїзуючи своїх і завжди засуджуючи чужих – не дуже мудро. Американці можуть пишатися своєю країною – сильна економіка (бюджет США у 40 разів більший бюджету РФ), захищені права і свободи людини, справедливі суди. Американська армія сильна і професійна. Німеччина, інша західна країна, має великі автомобільні концерни. На німецьких автомобілях їздять не лише німці. У Німеччині чисто, порядок, асфальтовані дороги. А в Росії? І звісно, біда тут не у Росії, як такій, а у неправильних цінностях. Росія (і Україна) теж може стати такою, як США чи Німеччина, треба лише зробити дрібничку – побудувати державу з верховенством права. Але ні, нам краще цар Путін (гетьман Порошенко). Він наведе порядок.
Тому читаючи роздуми бабусі Іллі я думав – у нас таких бабусь тисячі. При чому інколи ці бабусі чоловічої статі, і років їм так 25, 30, 35 :)
Це все так. Тільки варламов такий самий проросійських вузьколобий чувак. Усі ці твердження можна описати одним терміном – імперські амбіції.
А щодо України та верховенства права – так ніколи не буде, бо кожен громадянин хоче змін на краще не поступаючись власними інтересами. А це приміром – я хочу щоб всі дотримувались закону, однак я хочу переходити дорогу де мені заманеться, я хочу торгувати на тротуарі, бо де ж іще, я не хочу платити податків – бо їх вкрадуть, і так далі.
Звичайно можна одягнути рожеві окуляри і надіятись, що менталітет народу зміниться. Однак цього не станеться: принцип Українця – закон потрібно дотримуватись, якщо буде покарання. Коли ніхто не бачить – можна робити усе що завгодно…..