Є конфлікт смаків, а є конфлікт глибин розуміння. Колись цю фразу сказав один мій друг, і я вже тисячі разів переконався в її правдивості. Люди сперечаються/дискутують/сваряться/конфліктують не тому, що у них різні погляди (там буває інколи, але дуже нечасто), а тому, що в них різні глибини розуміння істини.

З мої спостережень всі конфлікти можна поділити на три категорії:
1. Конфлікт смаків (я хочу гучно слухати рок, а моя дружина поп, от і сваримося).
2. Конфлікт інтересів (Росія вважає Крим своїм, точніше він їй потрібен, а Україна вважає його своїм, от і сваряться)
3. Конфлікт глибин розумінь.

У фейсбуці щодня відбуваються десятки тисяч сварок. Люди поливають один одного тоннами бруду. Дуже часто “дискусії” зводяться до моделі “Дурень – сам дурень”. Одного разу я у фейсбуку обговорював питання, яким є справжній патріотизм. Я написав, що галичани часто сприймають патріотизм виключно в культурно-мовній площині. На що мій співрозмовник в коментарях написав: “Сам такий. Я з Рівного, а не Галичини”.

Отож, на моє переконання суперечки і дискусії стаються тому, що один (або обоє) зі співрозмовників недостатньо глибоко розуміють тему розмови. А це часто наслідок невміння з’ясувати хто компетентний в темі. Наприклад, якщо мені колись випаде нагода розмовляти з проф. Зубовом на історичні теми, я замовкну і лише слухатиму, бо вважаю його беззаперечним авторитетом. Так само, як і британця Нормана Дейвіса. Ці люди дуже тямущі. Це не означає, що вони непомильні, але вони вивчали історію роки-рокенні, і мені точно варто їх послухати. Так само про ведення блогу – логічно почитати поради метра російського блогу Іллі Варламова. Не те щоб я був за культ когось у якійсь сфері… Але нам, українцям, справді бракує поваги один до одного або навіть здатності зрозуміти, хто на таку повагу заслужив, а хто ні.

Зараз дуже багато суперечок на політичні теми. Хто може бути експертом у політиці і політології. Ось мої варіанти:
1. Практикуючий політик, чиновник, дипломат, громадський діяч.
2. Практикуючий політолог.
3. Практикуючий журналіст.
4. Людина, яка довго і глибоко вивчала політику, стежила за політиками, багато часу читає статті та інтерв’ю політиків.

Все це не дає гарантії, що ніхто з них не помиляється – адже між політиками, політологами, журналістами та громадськими активістами часто бувають незгоди. Але якщо людина “вариться” в темі, то принаймні має право відкривати рот і щось говорити. Якби я відрив рот і когось навчав про ядерну енергетику – то було б дуже кумедно: у мене нема ані освіти, ані досвіду роботи. Члени моєї сім’ї та друзі не займаються ядерною енергетикою, а я не прочитав жодної книги чи статті про ядерну енергетику. Коротше, я лузер, чайник, я невіглас. Я ніколи ні з ким не сперечатимуся про ядерну енергетику. Бо я нічогісінько про це не знаю! (Я трохи перебільшую – у мене в універі був спецкурс про це).

У нас кажуть, що всі українці розуміються на двох темах – політиці і футболі. Ні, не так. Ось моя версія: всі українці розуміються на всіх темах, включаючи, міжнародне право, зовнішня політика США і ЄС, курси валют, футбол і хокей, вирощування жита і ячменю, управління медициною і освітою, … і далі-далі-далі.

Всі експерти в історії. Всі знають все про ОУН-УПА, Гітлера і Сталіна, Рузвельта і Черчіля, Вашінґтона, Наполеона і всіх-всіх-всіх…

Отож, причина суперечок, на мій погляд в одному – одна або обидві сторони нічогісінько про це не знають. А щоб дізнатися треба:
читати книги і статті
дивитися документальні відео
спілкуватися з різними людьми
мати досвід проживання в різних країнах
володіти кількома мовами
мати вищу освіту або дві

Це все не гарантує, що Ви станете фахівцем, але таки дає Вам шанси трошки “шурупати” в тому, що пишете. Бо коли мені розповідають, що всі біди в Україні від Путіна/Порошенка/олігархів/російської мови, то мене верне і мені хочеться сказати: чуваки, Ви це питання глибоко і системно вивчали? Ви слухали 100 коментарів 20-и українсьих політологів? Ви читали книги, праці? Чи Вам одна баба на базарі сказала, що росіяни через українську (чи китайську чи ще якусь) мову війну почали проти України? Чи Вам та сама баба сказала, що там в ДНР-ЛНР воюють лише наркомани і бандити? Ви читали репортажі на BBC і Deutsche Welle ? А статті на українській правді? Ви розмовляли з тими, хто там побував? Чи Ви закрилися у своєму “правильному” світі і сидите там роками?

Словом, щоб щось коментувати чи доводити щось з піною в роті, почитали б парочку-трійку книг про це людей, які вникали і вивчали. Хто зна, може і думка б змінилася.