Перейменовувати знову?

Одразу скажу, що веду мову не про декомунізацію (вважаю, що пам’ятники Леніну-Сталіну треба було демонтувати найпізніше 1992-го року). Мова про інше. У 2013/14 роках у нас відбувся “Євромайдан”. Революція перемогла, до влади прийшли нібито проєвропейські “хороші” хлопці, а проросійські “погані” втекли в Росію або швидко перефарбувалися.

На Майдані загинуло близько 100 осіб. Це були різні за національністю, віком, поглядами люди. Але їх убили – хто і чому досі не зрозуміло. Швидше за все, ці люди мале якесь уявлення про Україну, і вони бачили, що Янукович і Ко не будують правильну Україну. Можливо, багато з них мали глибокі проєвропейські цінності. Можливо, хотіли справжньої, а не фейкової демократії. Я думаю, багато з них були справжніми героями.

Але. По-перше, все таки, масово “конвеєрно” (пакетом) давати звання Героя України, на мій погляд, не наймудріше рішення. Але нехай, мова зараз не про це. Рішення про “героїзацію” (офіційне) має прийматися індивідуально. Звісно, це не означає, що не буде численних промахів і зловживань – попередні Президенти давали “героїв” наліво і направо, не соромлячись ні Бога, ні людей.

Але йдемо далі. Припустімо, всі 100  чи 110 людей, які загинули від куль снайперів чи в інший спосіб – справжні герої. Скажіть мені – вони померли для того, щоб їхніми іменами називали вулиці? Чи для того, щоб ми мали нову Україну? Я розумію, що в ідеалі одне другому не заважає. Але у нас якраз і заважає. У нас в Україні всі кинулися називати парки, сквери і вулиці іменами тих, хто загинув. Натомість, продовжується дерибан, корупція. Україною керували і керують негідники. Яка мені різниця, як називається вулиця – Польова, Лісова чи героя такого-то, якщо влада цинічно продовжує обманювати громадян, і в тому числі друзів і родичів того загиблого героя чи не зовсім героя?

Словом, перейменування вулиць і парків для мене чергове окозамилювання. Я не хочу, щоб парки перейменовували (хіба якщо вони названі на честь якогось негідника). Краще будувати Україну.  Краще звільнити всіх горе-суддей і взяти нових. Краще мати чесного і професійного Генпрокурора. Краще професійна армія. Краще якісна вища освіта.  Краще Президент, який продав бізнес, а не Президент, який одним указом зробив героями 110 людей. Краще районна (міська) рада, яка не диребанить землі, а розвиває край, а не райрада (міськрада), яка щось там десь там перейменовує…