Андрій Павлючик завжди для мене був фейсбук-персоною: не випадала нагода зустрітися з ним наживо. Як ми знайшлися у фейсбук вже і не пам’ятаю, але дуже здивувала його любов до різних перекладів Біблії.

Андрій з сім’єю проживає у Бресті (Білорусь) та колекціонує Святе Писання багатьма мовами світу, зокрема білоруською, українською, російською, романо-германськими мовами та слов’янськими мовами. Андрій – християнин, член спільноти Євангельської Реформатської Церкви.

Навіщо взагалі колекціонувати Біблії? Хіба це марки чи листівки? Річ у тім, що кожен переклад є унікальною спробою перекладача донести своє бачення Слова Божого. Кожен переклад унікальний ще й тому, що є спробою вибрати точку на осі “буквалізм – парафраз”.

Різні переклади потрібні для того, щоб краще і глибше зрозуміти Слово Боже. Звісно, найкраще читати оригінал, але далеко не кожен може вивчити іврит, арамейську чи грецьку, на якій Писання було написано.

Цю дитячу Біблію білоруською мовою видала одна невіруюча людина. Тим не менше, вона, Біблія, також поповнила колекцію. Але є в збірці і інші, зокрема дитяча православна Біблія з численними ілюстраціями.

В Андрія є не лише Біблії, а й окремі видані її частини – Євангелія, Псалми, П’ятикнижжя. Окрім того, Андрій захоплюється читанням богословських книг. Їх у нього теж дуже багато. Читати книги, як пояснює Андрій, треба для того, що скористатися “мостиками”, які побудували інші люди між культурою і історією того часу (коли писалася Біблія) і сьогоденням. Багато християн досліджували різні духовні теми, досягли певних успіхів, і тепер кожен, завдяки книзі, може насолодитися цим.

Найстаріша книга в колекції – Єлисаветинська старослов’янська Біблія 1832 року.

В Білорусі значно менше свободи, ніж в Україні. Тому, коли завозиш книги в країну, треба пояснювати прикордоннику, що “німецьке протестантське богослів’я” точно не закликає повалити державний режим у Білорусі :)

Одне з найцікавіших видань – паралельне чотириколонкове видання грецькою, стораслов’янською, російською та білоруською мовами.

Ми з Андрієм відзняли невелике інтерв’ю про його колекцію, сподіваємося, що в травні воно побачить світ.

Для мене зустріч з Андрієм була благословенням. Дізнався, що не я такий один дивак. Але якщо серйозно, то цікаво було почути про його шлях до Бога, духовні пошуки, служіння…