Львів колись був найбільшим містом України. І майже повністю німецькомовним. Це було давненько – на початку XV ст. У місті дрімаючих левів жило 20 тисяч осіб, у Києві – 15 тисяч.

Зараз у Львові живе мільйон. Щороку приїжджає 1.7-2 мільйони туристів. Дуже багато людей залучені в сферу обслуговування і туризму. Готелі, мотелі, кав’ярні, екскурсії… Площа ринок з травня по жовтень – суцільний мурашник. Повсюди сновигають туристи – україномовні, російськомовні, англомовні, польськомовні і ще всякі-всякі-всякі…

Тим часом на Україні є сотні міст і місць, які б могли бути цікавими туристу. Якби інфраструктуру України  розвивали рівномірно, а дороги ремонтували нормально – виграли б усі – і міста-мільйонники, і містечка, і села.

Щоб виграли всі, потрібна справжня децентралізація. Гроші мають залишатися в місцеві бюджетах, а всі регіони мають розвиватися більш-менш рівномірно.

А так страждають всі. У Києві, Харкові, Львові, Одесі – туристи, робота, гроші. І тьма народу, загазованість, тисячі автомобілів, корки. У селах і райцентрах – бідність і депресія. І тиша.