Кадр з фільму “Титанік” (2012). Режисер Джон Джонс

Вперше про катастрофу гігантського корабля я почув від свого сусіда, Михайла Івановича. Він був пенсіонером, доволі порядною людиною. Раніше працював вчителем математики і директором школи інтернат. Про Михайла Івановича всі відгукувалися добре, він був хорошою людиною і хорошим директором, господарем.

Отож, про Титанік, вперше сказав мені саме він. Що це був великий корабель і що дуже багато людей загинуло, коли він потонув. Оскільки мій співрозмовник був комуністом, то не забув додати, що людей 2-го і 3-го класу не пускали на палубу, аж поки не сядуть в човни люди першого класу. Мовляв, капіталізм в дії. І так воно було, звісно.

Про Титанік відзнято багато фільмів. Найвідоміший з Леонардо ДіКапріо, але є і інші цікаві кінокартини, зокрема, 4-охсерійний 2012-го року.

Вчора я копирсався в інтернеті і почитав багато всього про цю трагедію. Є дуже детальні відомості – скільки людей сіло на борт, скільки потонуло, скільки врятувалося завдяки “Карпатії”. Було допущено багато різних помилок, головна з яких – кількість шлюпок. Навіть якби вони були вщерть заповнені, то не змогли б забрати всіх. І це при тому, що Титанік був заповнений пасажирами на 2/3. Прив’язка кількості шлюпок була до тоннажу корабля, а правила встановлені ще 20 років до виготовлення Титаніка, коли кораблі були менші. Титанік був найбільшим на той час, він потрапляв в категорію “понад 10 000 тонн”.

Біноклей не було достньо, сигнальних ракет теж. Титанік йшов на величезній швидкості, хоча в цьому не було потреби. Поруч нібито пропливав інший корабель – американський “Каліфорніан”, але чомусь не приплив на допомогу, коли “Титанік” врізався у айсберг. Кажуть, радист просто пішов спати за 10 хвилин до катастрофи на “Титаніку”. За тодішніми правилами радист не повинен був чергувати всю ніч. Приплив інший, аж через 4 години – “Карпатія”, але тоді для сотень людей було надто пізно – вони замерзли в холодній воді. Шлюпки №4 і №14 повернулися і спасли ще 8 осіб.

Отже, корабель, якого називали “непотоплюваний” затонув за півтори години. Тепер ніхто не може підняти його з дна океану.

Цікаво склалися долі у людей, які пливли в США. Деякі з них були американці, інші – британці, швейцарці, німці, фіни, були навіть серби, хорвати, мексиканці. Були навіть японці, з яких вижив один-єдиний – Масабумі Хосоно. Багато-хто плив з Європи в “країну можливостей” США, адже ходили слухи, що у Америці завдяки сумлінній праці можна до чогось доробитися. Цікаво, що “Титанік” суттєво переформатував долі навіть тих людей, які вижили. Багато з них, хоч і планувало жити в США, повернулися в Англію, так і не почавши омріяне “нове життя”.

Титанік перевозив тисячі тонн продуктів – м’ясо, риба, яйця, картопля, цибуля, помідори, морозиво, чай, рис, цукор, яблука, апельсини, молоко. А ще сигари і вино. І ще багато всього.

Російська Вікіпедія каже, що 2224 особи пливли на Титаніку (1316 пасажирів та 908 членів екіпажу) через Атлантику. 710 врятувалися, решту – померли. Тіла сотень людей було виловлено згодом, багатьох ідентифіковано, інших – ні.

31 травня 2009 року померла остання пасажирка Титаніка – Мілвіна Дін, яка на день катастрофи мала лише 2.5 місяці, і нічого не пам’ятала про трагедію.

Цікаво, чи була в цьому всьому рука Божа? Мабуть, і серед врятованих і серед загиблих були Його дітей. Бог допустив таку велику катастрофу, знаючи кожну людську душу на тому кораблі-гіганті.

Кажуть, євангелист Джон Гарпер плив на тому кораблі. Коли стало відомо, що “Титанік” потоне, він посадив свою шестирічну дочку на шлюпку, а сам проповідував Євангеліє кожному, кому міг. Підпливав у холодній воді до людей – і розповідав про Ісуса Христа. Сам Гарпер помер, як і 1522 інших.

До речі, квиток на “Титанік” коштував 870 фунтів стерлінгів (перший клас), 30 і 12 фунтів (2-ий та 3-ій класи). 870 фунтів тодішніх це еквівалент 83200 доларів США зараз, тобто люди платили величезні гроші за “царські покої” на кораблі.

Отож, “Титанік” зараз тихо спочиває собі на дні океану. Тепер “Титанік” означає сумний кінець, нещасливу долю, а вислів “купити квиток на Титанік” – прийняти фатальне рішення. Після будівництва люди казали “Навіть Бог не зможе його потопити”. Зараз кажуть “Навіть Бог не зможе його підняти”.