Мені не дуже часто випадає спілкуватися з людьми, які позиціонують себе, як атеїсти. Тим не менше, таке трапилося недавно. Запитання, які мені поставили недавно усно, я викладаю тут на блозі – і до них відповіді.

Хіба еволюція не заперечує креаціонізм?

Еволюція — лише теорія, яка не повністю доведена. Розвиток складного із простого — гіпотеза, яку неможливо довести. Як можна бути певним, що саме відбувалося мільйони років тому? Але річ не тільки в тім. Людина є не просто надскладним організом, вона має унікальні здатності, які не має жодна інші тварина — мавпа чи інші. Людина створила мистецтво, філософію, релігію. Людина має відчуття прекрасного. Людина оперує мораллю, в той час як будь-якій тварині не доступне поняття справедливості чи правди.

Різним “богам” моляться різні люди, і кожен говорить про свій унікальний досвід. Чому християни такі впевнені, що Ісус Христос — істинний Бог? Католики часто говорять про явлення Марії, але протестанти сприймають це дуже скептично…

Те, що Ісус Христос — істинний Бог не базується лише на досвіді. Досвід — лише маленький шматочок великого пазла. Унікальність Христа, по-перше, в тому, що у Ньому виконалися кілька десятків пророцтв Сарого Завіту, по-друге, в його житті, чудесах, які Він здійснив. Серед адептів християнства відносно небагато людей стверджують, що Ісус Христос буквально, у фізичному тілі, прийшов у їхнє життя — зайшов у їхню квартиру чи зустрів їх десь на вулиці. Я маю на увазі, що християни зазвичай поклоняються Христу не тому, що зустріли Його буквально. Культ Марії — особливість римо-католицизму з часів середньовіччя. Формально римо-католики не називають її божественною, але дуже часто так виглядає, що вони їй поклоняються. Проте в Біблії ми не бачимо ані такої проктики (особливого шанування Марії), ані наказу це робити. Тому в цбьому випадку досвід не співпадає з ясним вченням Святого Письма.

Кожна людина дуже суб’єктивна в своїх оцінках, а наука — об’єктивна. Чи існуєть наукові докази існування Бога?

Наука — це сфера діяльності людини, як аполягає у вивченні та осмисленні законів природи. Наука — виликий, сильний і потрібний інструмент пізнання. Проте наука в принципі не покликана вивчати Бога (вона може хіба вивчати та систематизувати вірування про Бога). Бог, в якого вірять теїсти, – транцсендентний і суверенний. Він не частина творива, матерії. Твориво за визначенням не може перевірити існування Творця. Це подібно до того, якби Шерлок Холмс і доктор Ватсон шукали Артура Конан-Дойля, але не знайши, заявили, що це лише вигадка злого Моріарті. Твориво найкраще свідчить про існування Творця. Окрім того, в Біблії кілька разав наголошується, що Бог відкриваєтсья тим, хто Його шукає і прагне пізнати. В Біблії наголошується, що віра — необхідний компонент теїзму, оскільки сам по собі розум, хоч і даний Богом людині, не може бути єдиним інструментом пізнання. До речі, наука – це не що інше, як думка науковців станом на певний час. Думка наукових кіл часто змінюється. А буває, що науковці між собою про щось сперечаються десятиліттями.

Бог Біблії — дуже жорстокий Бог. Він наказав ізраїльтянам винищити інші народи. Як може Бог просто так посилати один народ здійснити геноцид? І хто після цього може засуджувати Гітлера, який винищував євреїв у Європі?

Бог Біблії — добрий Бог. Цього навчали Ісус Христос і Апостоли, які прекрасно знали історію завоювання Палестини. Не можна порівнювати геноцид євреїв у Європі в часи Другої Світової війни та завоювання Палестини в старозавітні часи з різних причин. Бог наказав знищити народи палестини не тому, що вони були гірші, або неправильного кольору шкіри, а тому що ці народи давним давно перейшли всі межі моральності. Ці погани не просто поклонялися лже-богам, а приносили немовлят їм в жертву. Така практика існувала протягом кількох століть. Ізраїль був лише інструментом. Пізніше, коли Ізраїль освоївся в Палестині, Бог використовував інші народи та держави, зокрема Єгипет, Ассирію, Вавилон, Мідіє-Персію та Рим, щоб карати непослушний Ізраїль.

Біблія — дуже стара книга і писалася давно. Оригінальні манускрипти написані на маловідомих мовах — івриті і давньогрецькій. Як можна бути певним у точності перекладу? І як можна бути певним, що оригінали були збережені, а не зіпсовані при переписуванні?

Насправді іврит і давньогрецька добре вивчені мови. Окрім того, Старий і Новий Завіти вже з ранньо-християнських часів перекладали на тодішні мови — сирійську, латину, старослов’янську. Ці переклади, як і сучасні, не було ідеальні, але в цілому вони досить точно передавали зміст Святого Письма. Стосовно збереження тексту тут є два аргументи. Перший: неймовірний релігійний фанатизм переписувачів Писання. Ці люди, єврейські книжники, дуже пильно дбали, щоб все було максимально точно переписували. Вони все перевіряли багато разів, а ящо робили хоча б одну найменшу помилку, знищували сувій і писали його наново. Друге: сувої в Кумранській пустині, знайдені у 1947 році доводять, що навіть якщо між сувоями тисяча років (тобто було кілька десятків переписів), переписування відбувалося навдивовижу точно. Інформація про Кумранські рукописи загально відома, бо їх знайдення хлопчиками-пастушками було справжньою сенсацією у світі археології.

Хіба Адам помер, коли з’їв заборонений плід? Як же довіряти всій Біблії, якщо вже напочатку такий “прокол”?

Смерть у Біблії означає не припинення існування (як би комусь хотілося думати чи вірити), а розділення. Наприклад, розділення людини з Богом (духовна смерть) або розділення душі з тілом (фізична смерть). В оригіналі в Бутті 2:17 написано “помираючи помреш”. Це незвичне поєднання, і інколи перекладачі його розуміють як “точно помреш”. Але імовірніше, що мова йде про дві смерті — спершу духовну, потім фізично. Адам, швидше за все, не розумів цієї концепції взагалі, бо до його гріхопадіння не було смерті взагалі.

Чому християни думають, що Земля унікальна? Хіба можна точно знати, що за тисячі світлових років десь у космосі нема ще однієї такої?

Про унікальність Землі як планети говорять перш за все науковці, а не християни. Час від часу ми чуємо заяви, що десь на відстані мільйонів світлових років, існує планета, дуже подібна до нашої. Насправді швидше за все про це майже неможливо сказати про об’єкти, які перебуваєть на такій величезній відстані від Сонця. Навіть найкращі сучасні телескопи не скажуть Вам радіус такої планети, не кажучи вже про атмосферу, температурно-кліматичний режим і т.ін.