Моя перша робота #myfirstjob

IMG_1240Вирішив долучитися до #myfirstjob. Навіть напишу окремий пост про свій досвід робіт. Такий строкатий набір, мабуть, буде не в кожного.

  1. В дитинстві продавав сливи і груші. Мені тоді було років 10-12, я стояв в селі Любинці Стрийського району на міжнародній трасі “Київ – Чоп” і продавав фрукти. У нас там була стара хата і фруктовий садок. Слив (дерев) було стільки, що більшу частину сливок ми продавали. За трилітрове ведерко брали 2 (!!!) гривні. То був рік десь так 1998. До речі, наша сім’я була перша в селі, яка почала продавати фрукти на трасі!
  2. Коли поступив на навчання в Природничий коледж у Львові трохи “заробляв” розв’язуючи завдання з лінійної алгебри і аналітичної геометрії. Це сталося випадково, на іспиті. Я розв’язав свої, а мій товариш поруч за партою не зміг. Передчуваючи погане, він попросив мене розв’язати одну його задачу, і пообіцяв 50 коп (!!!). Я спочатку відмовився, але той дуже наполягав і ціну питання підняв до 5 грн. Для мене то було великим шоком – 5 гривень за задачу. На той час один долар США.
  3. На першому і другому курсах час від часу за пиво або кілька гривень писав простенькі програми на Pascal для одногрупників – простенькій алгоритмічній мові програмування.
  4. Потім – серйозніше. Поклейка і монтаж зовнішньої реклами. Це вже були серйозні 7 грн за годину. На той час мій бюджет на тиждень був 50 грн, тому це не було зовсім мало.
  5. У Києві працював репетитором для двох діток – хлопчика і дівчинки. Їхні батьки мучили їх позакласними заняттями – шахи, іноземні мови, інформатика. Взагалі багаті люди Києва відрязняються від багатих людей Львова. Кількісно і якісно. Перших значно більше.
  6. Після коледжу-університету-коледжу почав працювати… у торгівлі. Продавав натуральне пахуче мило ручної роботи і прикраси з каменю. Йшло непогано. Торгував я на знайомих, у санаторіях Закарпаття, найчастіше – “Квітка Полонини” (с. Голубине). Одного разу заробив за місяць 2900 грн – більше, ніж моя мама на державній роботі. То був січень 2012-го. Як то кажуть, долар був по 8 грн.
  7. Через 10 місяців мені трохи набридло і я пішов. Хоча можна було ще працювати. Потім – місійна праця в Турківському районі за символічні 500 грн за місцяць. Їжа і житло безкоштовні. Потім – поліграфія в Сколе, але там був провал – я не давав собі ради і мене попросили піти. Плутав різні папери, і не тільки це.
  8. Технічна студія “Винахідник”. Досить хороша робота, хоча оплачувалася так собі. Але зі мною поступили чесно – платили завжди чесно і вчасно. 1500-1900 грн. Але працював я відносно мало – всю суботу і два вечори в вівторок і п’ятницю. Пропрацювавши 1 рік і 11 місяців я пішов. Хоча про “Винахідник” досі хороші спогади. Сподіваюся, у них про мене теж :) Ще викладав англійську мову трохи.
  9. Робота в книгарні. Зрозумів, що мені важко коритися, особливо… скажімо так, коли бачу не дуже компетентного керівника.
  10. Останні два роки – викладаю українську мову іноземцям. Дуже подобається, але за студентами треба полювати. Ще час від часу проводжу екскурсії Львовом. Маршрут розробив сам.

    Діти на ТС "Винахідник"

    Діти на ТС “Винахідник”

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s