Моя перша робота #myfirstjob

IMG_1240Вирішив долучитися до #myfirstjob. Навіть напишу окремий пост про свій досвід робіт. Такий строкатий набір, мабуть, буде не в кожного.

  1. В дитинстві продавав сливи і груші. Мені тоді було років 10-12, я стояв в селі Любинці Стрийського району на міжнародній трасі “Київ – Чоп” і продавав фрукти. У нас там була стара хата і фруктовий садок. Слив (дерев) було стільки, що більшу частину сливок ми продавали. За трилітрове ведерко брали 2 (!!!) гривні. То був рік десь так 1998. До речі, наша сім’я була перша в селі, яка почала продавати фрукти на трасі!
  2. Коли поступив на навчання в Природничий коледж у Львові трохи “заробляв” розв’язуючи завдання з лінійної алгебри і аналітичної геометрії. Це сталося випадково, на іспиті. Я розв’язав свої, а мій товариш поруч за партою не зміг. Передчуваючи погане, він попросив мене розв’язати одну його задачу, і пообіцяв 50 коп (!!!). Я спочатку відмовився, але той дуже наполягав і ціну питання підняв до 5 грн. Для мене то було великим шоком – 5 гривень за задачу. На той час один долар США.
  3. На першому і другому курсах час від часу за пиво або кілька гривень писав простенькі програми на Pascal для одногрупників – простенькій алгоритмічній мові програмування.
  4. Потім – серйозніше. Поклейка і монтаж зовнішньої реклами. Це вже були серйозні 7 грн за годину. На той час мій бюджет на тиждень був 50 грн, тому це не було зовсім мало.
  5. У Києві працював репетитором для двох діток – хлопчика і дівчинки. Їхні батьки мучили їх позакласними заняттями – шахи, іноземні мови, інформатика. Взагалі багаті люди Києва відрязняються від багатих людей Львова. Кількісно і якісно. Перших значно більше.
  6. Після коледжу-університету-коледжу почав працювати… у торгівлі. Продавав натуральне пахуче мило ручної роботи і прикраси з каменю. Йшло непогано. Торгував я на знайомих, у санаторіях Закарпаття, найчастіше – “Квітка Полонини” (с. Голубине). Одного разу заробив за місяць 2900 грн – більше, ніж моя мама на державній роботі. То був січень 2012-го. Як то кажуть, долар був по 8 грн.
  7. Через 10 місяців мені трохи набридло і я пішов. Хоча можна було ще працювати. Потім – місійна праця в Турківському районі за символічні 500 грн за місцяць. Їжа і житло безкоштовні. Потім – поліграфія в Сколе, але там був провал – я не давав собі ради і мене попросили піти. Плутав різні папери, і не тільки це.
  8. Технічна студія “Винахідник”. Досить хороша робота, хоча оплачувалася так собі. Але зі мною поступили чесно – платили завжди чесно і вчасно. 1500-1900 грн. Але працював я відносно мало – всю суботу і два вечори в вівторок і п’ятницю. Пропрацювавши 1 рік і 11 місяців я пішов. Хоча про “Винахідник” досі хороші спогади. Сподіваюся, у них про мене теж :) Ще викладав англійську мову трохи.
  9. Робота в книгарні. Зрозумів, що мені важко коритися, особливо… скажімо так, коли бачу не дуже компетентного керівника.
  10. Останні два роки – викладаю українську мову іноземцям. Дуже подобається, але за студентами треба полювати. Ще час від часу проводжу екскурсії Львовом. Маршрут розробив сам.

    Діти на ТС "Винахідник"

    Діти на ТС “Винахідник”

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s