Статуетка Марії у Львові

Марія, мати Ісуса Христа, була дійсно особливою жінкою. Ось чому.

Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого. А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її. Коли ж він те подумав, ось з’явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого. І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів. А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає: Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог. Як прокинувся ж Йосип зо сну, то зробив, як звелів йому Ангол Господній, і прийняв він дружину свою. І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона породила, а він дав Йому ймення Ісус. (Матвія 1:18-25)

В тогочасному єврейському суспільстві діяли старовинні традиції, підкріплені Законом Мойсея. Коли хлопець хотів одружитися з дівчиною, і таке бажання було взаємне, то спочатку були заручини, а лише потім, десь так через рік – весілля. Дівчина весь цей час жила у своїх батьків, а хлопець, наречений, готував дім для нової сім’ї. Інтимним життям пара зазвичай не жила. Той час він і вона в очах родичів і суспільства вважалися майже-майже одруженими. Попереду лише невеличка формальність – весілля. Марія і Йосиф були одного роду – походили від славного царя Давида, від якого, до речі, пророки обіцяли нащадка-Месію. Щоправда, Йосиф – нащадок сина Давидового Соломона (Матвія 1:1-17), а Марія – нащадок Натана, іншого Давидового сина. Йосип і Марія були дуже далекими родичами, і обоє знали про те.

В Законі Мойсея подружня зрада або інтимне співжиття до шлюбу каралося дуже суворо – смертю. В часи, коли жили Йосип і Марія, євреї не могли виносити смертну кару без дозволу римського намісника. Але якщо дівчина до весілля завагітніє не від свого нареченого – це, принаймні, велика ганьба для неї та її родини, великий удар для її батька та матері. Щось подібне відчували батьки Катерини (з однойменного твору Тараса Шевченка), адже в тогочасному українському суспільстві, дівчина, яка завагітніла до того, як вийшла заміж, засуджувалася, а її дитя називалося “байстрюком”.

Сьогодні, 2000 років після подій, “непорочне зачаття” тема, яка є великою частиною християнської культури. Багато-хто не вірить у чудеса, і не вірить у непорочне зачаття, але все ж таки ця тема добре всім знайома. Зовсім не так було тоді. Ні про яке “непорочне зачаття” ніхто і гадки не мав, хоча десь там у Ісаї було написано “Ось Діва в утробі зачне…” (7:14). Але що то значить – діва? Дівчина, яка не знала мужа? А хіба таке може бути?

Отож, перш ніж у Йосипа і Марії була близькість, виявилося, що вона вже вагітна! Це був шок для обох, але значно більший для Марії – вона ж то точно знала, що у неї не було інтиму ані з Йосипом, ані з іншим чоловіком.

В Євангеліє від Луки 1:26-38 читаємо:
А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві Марія. І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця. А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?… І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. Бо для Бога нема неможливої жадної речі! А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї. 

Мало того, що Ангел назвав Марію благодатною і благословенною, так вона ще народить царя (!!!), але зачаття відбудеться без участі чоловіка – Духом Святим. Для Марії це був гігантський шок. Особливо, коли думала про Йосипа чи батьків – їм ж треба буде все пояснити. А чи повірять вони в непорочне зачаття? Від Духа Святого? Навряд.

Тим не менше, Марія реагує дуже зріло, як справжня благочестива єврейська дівчина – “Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“. За цією фразою стоїть дуже багато. Марія вибрала послух Богу, хоча догадувалася, що її можуть не зрозуміти, їй можуть не повірити. Це величезний подвиг віри, гідний наслідування. Непорочне зачаття – унікальна подія, якій нема аналогів у світовій історії. Звісно, сама Марія була зачата від інтимної близькості своїх батьків – як і всі інші люди.

Отож, у Матвія читаємо, що Йосип вже хотів відпустити тайкома свою наречену. Це, гадаємо, для нього був великий виклик. Мабуть він просто подумав, що його наречена Марія просто не витримала спокуси і згрішила. Було образливо та боляче – але що поробиш? Йосип вирішив відпустити Марії – тобто не піддавати її публічному осуду. Нехай собі йде.

Ангел втрутився і пояснив Йосипу Божий план. До народження Месії у Йосипа і Марії не було інтиму (Матвія 1:25), але потім, звісно, у них було повноцінне інтимне життя. В Євангеліях маємо згадки про братів і сестер Месії – це були діти Йосипа і Марії. Яків, автор послання, був рідним (по Марії) братом нашого Господа.

Вибір Марії – бути слухняною Господу – це крок, гідний подиву і наслідування. Звісно, це не привід молитися їй, чи на кожному кроці ставити скульптури. Марія була лише людиною. Марія народила Ісуса Христа – Сина Божого, Спасителя, який прожив праведне життя і помер на хресті за всі гріхи всього світу.

Марія була дійсно особливою жінкою. Сучасні християнки можуть наслідувати її віру, як і віру інших благочестивих жінок Старого і Нового Завітів.