Недавно дивився одну передачу на російському телебаченні. І гість, запрошений у студію, сказав: нацизм у Німеччині тривав всього 12 років. Звісно, я і без нього знав, що Гітлер став рейхс-канцлером у 1933 при Президенті Гінденбурзі, а помер у 1945 році. Але ніколи чітко не усвідомлював – 12 коротких років. Історія Німеччини налічує багато століть. Та й після Другої Світової війни вже немало води Дніпра (чи Райну) впало в моря-океани.

Те саме СРСР. Для наших батьків це ціла епоха. Це час їхньої молодості. Багато спогадів, емоцій. Це цілий пласт всякого різного – радянська влада, суспільство, освіта, партія, відпочинок. Але епоха ця тривала також недовго – 69 років (1922-1991). Це три покоління.

Натомість, у Всесвітній історії знаємо цікавіші приклади великих імперії чи режимів – Стародавні Греція і Рим, середньовічні Монголія, Османська імперія. Велика Британія зі своїми великими колоніями. Зрештою, Сполучені Штати Америки – величезна супердержава з 320 мільйонами осіб (7 Україн) і площею 9.8 млн кв. км (16 Україн). Конституції США вже 229 років. Львів під владою поляків був років 400 – 20 поколінь, під Австрією – 146 років, 7 поколінь.

До чого все це я? До того, що з нашої точки зору реалії, в яких ми живемо, нам здаються дуже суттєвими. Але з погляду тисячоліть якісь там 12 чи 69 років коротка мить. Радянсько-російська пропаганда часто використовує тему боротьби з нацизмом у Другій Світовій війні. В той час як рік за роком очевидів подій стає все менше і менше. Якби мій дідусь, ветеран війни і рядовий Червоної Армії, дожив до сьогодні, йому було би 94 роки. В історії траплялися різні речі. Німці билися з поляками, поляки з українцями, українці з росіянами, росіяни з німцями, поляки зі шведами… Зрештою, французи з англійцями. Чи будемо кожен пишатися своїми перемогами? У 1238 році князь руський Данило під Дорогочином розбив війська хрестоносців. Ну і що? Історію, звісно треба вивчати і пам’ятати… але не спекулювати.