Дві аксіоми про Біблію

628807Аксіома №1: Біблія – це людська книга
Хоча Біблія і є надприродним твором Бога, все ж Біблія – це книга. Як і будь-яка інша книга, Біблія була написана з метою донести певні ідеї до своїх читачів. Донесення інформації, усної чи письмової, завжди включає в себе три елементи: а) автора тексту, b) сам текст, поданий в зрозумілій формі, і с) одержувача тексту. Метою автора є повідомити слухачеві або читачеві якусь певну ідею. Він робить це за допомогою мовних інструментів, загальних для автора і одержувача. Бажаним результатом цього буде поява в мисленні одержувача тієї ідеї, яка до цього була в мисленні автора. Так як Біблія була написана на людських мовах, її очевидним призначенням було донести істини від Бога, її головного Автора, до людини. З цієї аксіоми випливають такі наслідки:

1. Вся Біблія (кожне слово, речення і книга) була записана на людській мові, який слідував нормальної граматиці і містив образну мову. Мається на увазі, що Біблія не є якимось зашифрованим посланням, для розкриття змісту якого потрібна якась таємнича формула. Так як вона була написана на живих для того часу мовах (єврейській, арамейській і грецькій), її не потрібно було «розкодувати», розшифровувати, і навіть перекладати для початкових читачів. Їм не потрібно було читати «між рядків» в пошуках таємного, «глибинного» сенсу. Бог повідомив істини про Себе на мовах, які були відомі першим читачам Біблії. Звичайно ж, ці мови містили ідіоми, незвичайні, унікальні для даної мови вирази, фігуральний вислів. Практично це означає, що ми не повинні підходити до Біблії упереджено і вносити в неї якісь свої ідеї, але ми повинні дозволити Біблії говорити за себе. Наприклад, «осел» в уривку Лк. 19: 29-35 означає не що інше, як конеподібну тварину, на якій, за пророцтвом Зах. 9: 9, Месія повинен був в’їхати в Єрусалим, і зовсім не символізує людей, що знаходяться в рабстві гріха і потребують звільнення. Сама ідея, що люди знаходяться в полоні гріха і потребують того, щоб Христос їх звільнив, є правильною і біблійною. Проблема в тому, що в даному конкретному уривку вона не міститься. Метою тлумачення Біблії є визначення початкового значення тексту. Процес “витягу” сенсу з тексту називається екзегетикою, що є протилежним ейсзегетиці – внесення в текст чужого сенсу. Якщо ми не будемо ставитися до Біблії як до повноцінного зразка літератури, і не будемо приймати нормальний сенс її тексту, то у нашому тлумаченні Біблії не буде ніяких кордонів і рамок, тобто не людина буде миритися перед Божим словом, а Біблія буде об’єктом його маніпуляцій. Безумовно, це суперечить Божому плану для людини!

2. Кожна частина Біблії була написана конкретним читачам, що знаходяться в конкретній історичній і географічній ситуації, з конкретною метою. Це безпосередньо стосується нашого завдання визначення початкового значення тексту. Що цей текст мав повідомити його першим читачам? Перш ніж ми зможемо визначити, як цей текст стосується нас сьогодні, ми повинні визначити, що він означав для його оригінальних читачів. Наприклад, Бог велів Ною побудувати ковчег. Чи означає це, що всі християни теж повинні займатися будівництвом ковчегів? Ісус заборонив учням ходити до Самарії (Мф. 10: 5). Чи означає це, що християнам також потрібно уникати цієї місцевості? Очевидно, що ці накази були дані в конкретній історичній і географічній ситуації.

3. Кожна книга Біблії була написана під впливом культурного середовища, в якій знаходився її людський автор. Це означає, що при тлумаченні Біблії ми повинні звертати увагу на нюанси культури. Незнання певних культурних моментів може привести до помилкового тлумачення.

4. Кожна частина Біблії приймалася і розумілася в світлі її контексту. Розуміння слова або речення в його контексті є невід’ємною частиною нормального тлумачення – саме так ми підходимо до розуміння будь-якого написаного тексту. Окреме слово або навіть фраза може мати кілька значень, і конкретне значення слова або фрази визначається в залежності від контексту, в якому воно використовується. Наприклад, слово «карта» може означати географічну карту, гральну карту, електронну карту пам’яті або пластикову банківську карту. У кожному конкретному випадку значення цього слова визначається кон-текстом. Дуже важливо пам’ятати, що такі важливі біблійні слова, як, наприклад, «порятунок», «життя», «смерть» в різних контекстах можуть мати різні значення. Наприклад, якщо в уривку 1 Тим. 2: 14-15: «Дружина … спасеться через дітородження, якщо перебуватиме у вірі і любові, та в посвяті з розвагою», ми витлумачимо значення слова «врятуватися» так само, як в Деян. 16:31: «Віруй в Господа Ісуса Христа, і спасешся ти і твій дім», то в результаті отримаємо дуже «дивне» богослов’я.

5. Кожна книга Біблії написана відповідно до певної літературної форми. Це означає, що при тлумаченні Біблії ми повинні мати на увазі унікальні характеристики кожної літературної форми. Біблія містить історичні оповідання, поезію, пророцтво, листи, притчі, проповіді, закон і інші форми.

6. Кожна книга Біблії розумілася її початковими читачами у відповідності з основними принципами логіки і передачі інформації.

Аксіома №2: Біблія – це божественна книга
1. Біблія безпомилкова (або непомильна).
2. Біблія авторитетна. Авторитетність Біблії в питаннях віри і практичному житті є наслідком її безпомилковості, яка, в свою чергу, є наслідком Богом. Ісус Христос часто цитував Старий Завіт, визнаючи його надприродне походження і авторитетність (дивіться, наприклад, Мф. 15: 4; 22:43; 24:15; 27: 9). Те, що було авторитетним для Нього, однозначно, має бути авторитетним для нас. Авторитетність означає підзвітність, тобто Бог одного разу буде оцінювати нас відповідно до стандартів, відкритими в Його слові. Тому нам потрібно бути максимально точними і акуратними в тлумаченні біблійного тексту, підходячи до нього з повагою і належною ретельністю.

3. Біблія достатня. Християнам не потрібно вдаватися до якихось систем світської, людської мудрості для того, щоб мати повноту життя, душевну рівновагу і успіх в служінні. Психологія, маркетинг, езотерика, особистий релігійні-ний досвід і містичний досвід інших релігій – звернення до подібних систем у християнському житті і служінні свідчить про невіру в достатність Біблії. «Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою» (2 Пет. 1: 3).
4. Біблія має цілісність, внутрішню згоду. Незважаючи на те, що Біблію писали близько сорока чоловік, вона має приголомшливу внутрішню єдність. Це означає, що вона не може сама собі суперечити. Писання, будучи творінням Бога, є узгодженим і послідовним, всі його частини поєднуються один з одним. Наприклад, пророчі тексти книг Данила, Єзекіїля, 2-го послання Солунянам і Одкровення, разом з іншими текстами, складають вичерпну картину Божого плану для майбутнього. Події, що описуються в цих уривках, не суперечать один одному, а знаходяться в гармонії. Чотири Євангелії, що розглядають служіння Ісуса Христа з різних точок зору, не суперечать одна одній. Також не потрібно дивитися на Павла і Якова як на богословських опонентів – вони обидва писали під керівництвом Святого Духа, і в їх посланнях немає суперечностей. Також з факту внутрішньої згоди Біблії випливає принцип, що неясні уривки повинні тлумачитися в світлі однозначних, ясних уривків (докладніше про це в розділі «Пріоритети в тлумаченні»). Біблія тлумачить себе, одні уривки проливають світло на інші. Кожна частина Біблії повинна тлумачитися в світлі цілого. Нарешті, внутрішня єдність Біблії має на увазі, що ми повинні визнавати таке явище, як прогрес одкровення. Це означає, що в більш пізніх писаннях Бог доповнював те, що було відкрито раніше. Це не говорить про те, що ранні писання були недосконалими, помилковими. Насправді, Бог просто згодом доповнював частково відкриту інформацію. Наприклад, пророцтва Даниїла, Єзекіїля, Захарії і інших пророків про останні часи були додані книгою Одкровення. Триєдність Бога, про який Старий Завіт тільки натякає, більш повно розкривається в Новому. Розуміючи це, нам потрібно бути акуратними, щоб не вносити до Старого Завіту якісь концепції з Нового. Прикладом такої помилки є ототожнення Ізраїлю і Церкви. Прогрес одкровення також пояснює скасування або зміна деяких Божих наказів. Наприклад, Закон Мойсея був скасований, про що свідчать уривки 2 Кор. 3: 7-11 і Євр. 7: 11-19. В уривку Мф. 10: 5-7 Ісус дав Своїм учням настанови, які очевидно відрізняються від тих, які Він дав після Свого воскресіння, в Мф. 28: 18-20. Ця тема дуже тісно пов’язана з тим, про що ми говорили на початку курсу – з історичністю Біблії. Ігнорування прогресу одкровення викликає протиріччя між різними частинами Біблії.

5. Біблія містить в собі таємницю. Потрібно розуміти, що Біблія містить в собі багато важких, і навіть недоступні для розуміння речі. Дослідник Біблії повинен смиренно визнавати, що є уривки, точне значення яких визначити неможливо. Біблійна таємниця зачіпає, як мінімум, три сфери:
a. Пророцтво. Біблія містить пророкування про майбутні події, кото-які неможливо було б зробити без божественного одкровення.
b. Чудеса. По-людськи неможливо зрозуміти, як можна ходити по воді, як можна воскреснути з мертвих, як можливо з нічого з’явитися матерії. Якщо ми приймемо божественну природу Біблії, то ми зможемо прийняти за істину і оповідання про ці чудеса.
c. Доктрина. В Біблії є ряд навчань, які неможливо вмістити в обмежений людський розум. Як один Бог може існувати в Трьох Особах? Як Бог міг стати людиною? Як Христос може мешкати в кожному віруючому? Як Бог може бути всюдисущим? Як Бог може бути суверенним, і в той же час давати людині вільну волю?

Підводячи підсумок, можна сказати, що прийняття божественної природи Біблії означає проголошення її безпомилковості, авторитетності, достатності, цілісності і таємничості.
Отже, Біблія є і людською, і божественною книгою. Ні тим, ні іншим не можна нехтувати. Якщо ми будемо розглядати Біблію як тільки людську, то ми будемо підходити до неї раціоналістично. Якщо ж ми будемо бачити в ній тільки божественне, ігноруючи людську складову, то ми будемо підходити до неї як до містичної книги. З огляду на те, що Біблія має і людську, і божественну природу, ми тлумачимо її так само, як і будь-яку іншу, але визнаємо її унікальність: Біблія – це істина, дана нам Богом.

Джерело http://www.gracenotesrussia.com/

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s