5 стовпів реформації. Міфи і факти

5 основ реформації

5 основ реформації

Сьогодні, 31 жовтня – річниця Реформації. Саме цього дня 499 років тому католицький священик Мартін Лютер опублікував свої “95 тез”.

Історія про те, що Лютер прибив тези до воріт храму, швидше за все вигадка. Тим не менше, Лютер написав ті 95 тез, в яких дещо критикував практику багатьох католицьких служителів продавати індульгенції за гроші. Лютер мислив так: якщо чистилище існує, і Папа має владу відпустити душі звідти, то нехай просто зробить це заради християнської любові.

Коли Лютер писав ті тези він все ще був “католиком”, а не “протестантом”. Зокрема, він вірив, що священик – Божий намісник на землі (т. 7). Лютер вірив у чистилище (т. 10, 11, 16). У 23-ій тезі Лютер пише, що повне прощення дається небагатьом.

Друзі Лютера надрукували і поширили тези. І тут почалася справжня війна. Папа з одного боку, Лютер з іншого. Звісно, сам Лютер ніколи б не вистояв – його підтримували і прості люди, і священослужителі, і місцеві німецькі князі. Останні, щоправда, швидше за все не схотіли щороку віддавати величезні гроші “на церкву” папі, який був то італієць, то француз, але практично ніколи німець.

До речі, мало хто знає, що раніше Лютер вже писав 97 інших тез. Ті 97 тез стосувалися не церкви чи Папи, а пояснювали перевагу християнського світогляду над арістотелівською філософією.

Пройшло кілька десятилість і вчення Лютера і лютеран остаточно сформувалося. Ніхто не говорив тоді про “5 тез” чи “5 стовпів”, але без сумніву, тодішні лютерани вірили в них. Ось вони: Sola Scriptura («тільки Писання»), Sola fide («тільки вірою»), Sola gratia («тільки благодаттю»), Solus Christus («тільки Христос»), Soli Deo gloria («тільки Богу слава»).

Тільки Писання, а не церква чи Папа є найвищим і непомильним авторитетом. Писання навчає нас про церкву. Церква має навчати нас Слова Божого, але так само і кожен християнин відповідальний перед Богом за особисте вивчення Святого Писання. Але тоді це було трохи проблемою – далеко не кожен німець міг читати латиною, а німецькою Біблії просто не було. Лютер натхненно взявся це виправляти – і переклав спочатку Новий Завіт, а потім і Старий. Це дало можливість мільйонам німців читати і розуміти Слово Боже.

Тільки вірою в Христа людина отримує спасіння. Католицька церква тоді мала дуже складне вчення про отримання спасіння (прощення гріхів) – треба і вірити, і робити багато добрих діл (робити пожертвування на церкву, коритися Папі, виконувати старозавітні заповіді). Ніхто не міг бути впевнений, що він спасенний, адже ніхто не міг сказати скільки саме і яких діл потрібно. Крім того, Рим навчав, що потрібне регулярне покаяння-розкаяння за вчинені гріхи. Таким чином людина протягом всього життя “заробляла” на спасіння. Лютер і його послідовники вірили і навчали, що Христової жертви цілком достатньо для прощення, а віра в Христа – єдина умова на отримання такого прощення.

Тільки благодаттю. Звісно, католицька церква навчала і навчає про Божу благодать. Але що таке благодать? Читаючи Біблію, Лютер зрозумів, що благодать – це незаслужена милість, прихильність Божа. Її в принципі (за визначенням) не можливо ані заробити, ані заслужити. Благодаттю Бог дає спасіння, оскільки його дуже важко заробив для нас Ісус Христос.

Тільки Христос – єдиний та істинний Спаситель. Тільки він справжній посередник між Богом-Отцем і людством. Христа абсолютно достатньо. Тисячі “посередників” чи “заступників” непотрібні, адже є один Досконалий – Син Божий, Ісус Христос.

Тільки Богу слава. Бог достоєн слави. Богу належить слава. За все слава Богу. Бог все робить заради Своєї слави. Все твориво повинно прославляти Свого творця.

Лютер не хотів розколювати церкву. Він вважав себе частиною церкви і лише хотів її трохи “підреформувати”. Але обставини сталися так, що у найпотужнішій країні Європи зародилася нова велика течія християнства – протестантизм. Великими діячами тієї епохи були Жан Кальвін та Ульріх Цвінглі. Всі троє мали свою точку зору на багато питань, тобто не бути цілком і повністю єдині у поглядах. Але рух розвивався. Виникали нові течії і церкви. Люди читали Біблію на рідних мовах. Багато протестантів покинуло Європу і подалися шукати щастя-долі у Північну Америку.

Реформація – це не лише питання віри. Реформація суттєво торкнулася і політики та економіки. Вважається, що серед економічно найуспішніших держав світу абсолютна більшість складають ті, де більшість протестанти. Протестантське вчення про працю просте: будь старанним і дбайливим у роботі. Чесно корися начальнику, якщо ти підлеглий, а якщо керуєш – керуй мудро. Чи виконуєш просту роботу, чи яку – роби все як для Господа. Віра багатьох людей дуже швидко допомогла їм стати сильним і успішними – завдяки чесній і невтомній праці.

Сьогодні протестантків у світі кілька сотень мільйонів. Тільки протестантських деномінацій налічується більше сотні. Можливо, і в Україні колись відбудеться маленька реформація? Можливо і в нас люди матимуть велику спрагу за Словом Божим та живим християнством. Наступного 2017-го року ми святкуємо 500 років Реформації у світі. Чим не чудова нагода для протестантів розповісти  всім і кожному – хто ми і у що віримо?

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s