Третя річниця

Фото з інтернету

Фото з інтернету

Дочитую зараз Сергія Плохія “Браму Європи”. Це така книжка – огляд історії України, написаної українцем в Америці. Там цікаво так написано про українську революцію 1917-18 років: “Українці добре вміли повставати проти влади, але взагалі не вміли її будувати”. Історія продовжується. Ми вміємо скидати диктаторів, але часто не думаємо, а що далі.

Віруючі часто пишуть – треба надіятися на Бога. Без сумніву, це правильне кліше. Але є справи суто політичні, а є суто духовні. Все взаєзв’язано, і Божі істини універсальні. Але інколи дуже корисно прояснити ситуацію – Україна не може встати з колін не тому, що вона “не перед тим богом на колінах стоїть” абощо, а тому, що більшості українцям бракує чіткого розуміння, як функціонує демократія. А функціонує вона так: відповідальне суспільство раз на 4-5 років обирає відповідальну владу. В періоді між виборами громада контролює владу (а не поливає брудом безперестанку), і всіляко долучаєтсья до управління країною, містом, селом. Кожен на своєму місці робить правильно, а беззаконня засуджується.

Недавно чув від одної сім’ї, яка народжувала первістка у Львові. На кожному кроці вимагають хабарі. Всі лікарі, прямо чи опосередковано пов’язані з пологами, потім просять “позолотити ручку”. Безсоромно і нагло. Вони звинувачують у всьому російську мову, олігархів і Путіна, а самі руйнують країну своїми руками. Руйнують мабутнє своїм дітям.

Отож, про будувати. Підчитую коментарі у фейсбук. Мені здається, що за рівним розвитку українське суспільство то приблизно феодальна західна Європа – століття десь так XVI-е, гадаю. Ви хочете Америки? Ну то ведіть себе як американці. Та 20-річний американець заткне за пояс десяток 40-річних українців з вищими освітами. Він розуміє, як працює демократія. Що таке податки і чому їх платять. Він має свою думку про низку питань – від розподілу влади між штатом і центром до міжнародної політики. І повірте, часто розуміє те, що не розуміють наші диванні експерти.

Недавно Віталій Портніков давав інтерв’ю “Високому Замку”. Там він сказав, що Україна подібна на велике корито, біля якого великі свині (олігархи) і менші (простолюдини). І дискусія ведеться не про те, як з України зробити цивілізацію, а про те, яка велика свяня краща – чорна, біла, руда чи зелена. Інші кричать “всі вони злодії”.  Мають рацію. Але “всі” треба розглядати ще ширше – ми всі, які порушуємо закон то тут, то там, перетворюємо країну у третьосортну республіку без бананів.

Для того, щоб послужити своїй країні, треба долучатися до процесів в міру можливого. Наприклад, поцікавитися, як живуть чиновники в рідному районі, місті. Як і за що живе дупутат від твого округу. Не для того, щоб сказати “о, ще один злодій”, а щоб навчитися розбиратися в політиках, навчитися розрізняти політиків від популістів-спекулянтів. Хоча останні дуже переважають перших.

Як може Ляшко мати стільки готівки? Інша справа люди, які дійсно десятиліттями в бізнесі. Але деякі політики не були у бізнесі і мають величезні статки. І мова не про їхню аморальність, а про наших громадян, які ведуться на популізм і обирають їх знову і знову. Ну обрали Ляшка, маєте Ляшка. Знаєте порядного адекватного політика – оберіть його. Хто заважає?

Любиш українську мову? Ну, зроби щось для неї – купи десяток чи два книг і віднеси у бібліотеку. Любиш українців? Стань наставником для дитини у школі-інтернаті. Купи взуття українському бійцю на сході. Долучися до вирішення якогось локального питання – ремонт дороги, гаряча вода у поліклініці, ще щось. Одна моя знайома недавно організувала громадську кампанію включення пологовому будинку цілодобової гарячої води. Вона не писала, що Путін поганий, чи Порошенко шоколадний король (хоча, може так і думає – я не знаю), а зробила маленьку справу для своєї країни. Тепер там гаряча вода цілодобово. Без Третього Майдану, до речі.

Отож, сьогодні третя річниця Євромайдану. Що змінилося? – запитують люди. Ви змінилися? – мені хочеться запитати. Ні, не дуже. Чекаємо часто з моря погоди, коли прийде добрий цар і побудує нам рай. Ну, дасть нам Європа безвізовий чи не дасть – що це глобально міняє? Моя Озерна вулиця як була в ямах, так і залишиться. І не Путін з Порошенком її такою зробили. За неї відповідають конкретні чиновники міськради. А депутатів міськради і голову ми всі обираємо – отож ми і обрали “таку вулицю” – не прямо, а опосередковано.

Залишається надіятися на поступове просвітлення мас. Бо саме в розумінні ключ до успіху, як на мене.

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s