Сповідь самозакоханого християнина

Андрій САВИЧ,
пресвітер церкви “Голгофа” (м. Луцьк)

Чи знаєте ви людей, які ходять в кіно на свого улюбленого актора і якщо є сцени, де його немає, то їм стає нудно? На жаль, є християни, які поводять себе подібним чином будучи повністю зосередженними на собі, для яких головний герой – це вони самі і все повинно крутитися навколо них, навіть Бог.

Таких людей цікавить вічне життя і спасіння не через любов до Бога, а лише тому, що вони не хочуть потрапити в пекло, не хочуть бути покараними, а бути вічно в раю і блаженстві. Таких людей цікавить прощення гріхів лише тому, що вони не хочуть себе погано почувати, не хочуть щоб їх мучили докори сумління, тому вони використовують Бога, вибачте, як ганчірку, щоб зняти з себе цей бруд вини і спокійно жити далі, забувши про “ганчірку” чи викинувши її подалі.

Таких людей цікавить християнське життя лише тоді, коли вони з цього будуть щось мати – якщо їм допоможуть мати кращий шлюб, позбавитися залежності, знайти чоловіка чи дружину, допоможуть з роботою, дадуть гуманітарну чи фінансову допомогу, можливість самореалізуватися тощо. Такі люди можуть навіть щось пожертвувати в церкву чи навіть почати займатися якимось служінням, але також лише тоді, коли вони з цього щось матимуть – фінансову вигоду, похвалу людей, авторитет, повагу чи вплив, з їх думкою будуть рахуватися, вони будуть на щось впливати, їх будуть запрошувати на зустрічі з поважними людьми.

Коли (якщо) такі люди читають Біблію, то не Бог, а саме людина для них головний персонаж у всіх історіях і застосування вони роблять для себе приблизно наступне «потрібно бути як Давид чи Авраам». Такі люди шукають в Слові Божому обітниці для себе, підбадьорення, однак пізнавати Бога і змінюватися вони не збираються. Їх дуже цікавлять Божі благословіння і дарунки, але не Даритель. Їх цікавить Божа рука, але не Його лице. Такі люди не розуміють чи свідомо забувають, що Бог благословляє їх не просто заради них самих, а щоб вони були благословінням для інших (навіть до краю землі).

Коли (якщо) такі люди моляться, то їх прохання зосередженні навколо них самих, їх бажань, мрій, страхів і лише зрідка вони згадують потреби близьких їм людей. Вони можуть сказати вам: “я буду за тебе молитися!”, але не надійтеся, вони ніколи цього не робитимуть, а говорять так лише тому щоб здаватися “духовними”. Їх цікавить лише те, що стосується якимось чином їх особисто. За це вони можуть молитися регулярно та часто і ображаються на Бога якщо Він не дає їм того, чого вони хочуть. В їх молитвах немає місця потребам інших християн, інших церков, інших народів, бо головне – це я і мої потреби. О, ні! Вони ще часом можуть помолитися навіть за ворогів, але не тому, що бажають їм добра, а тому, що вони заважають цим людям добре жити.

Коли у когось трапляється якась біда, або війна в країні, або катастрофа десь в світі, то такі люди жахнуться взнавши про це чи подивившись новини, але не подумають про те щоб якось допомогти і навіть не помоляться за тих, які опинилися в скруті, залишилися без житла, за дітей, які залишилися без батьків, за батьків, чий син загинув в авіакатастрофі. Вони поспівчувають, але їх це не турбує, бо найголовніше – це вони самі, їх діти, їх комфорт, їх безпека, а інші люди і решта світу їх не стосується. Та що там світ? Навіть те, що відбувається на сході нашої країни їх теж не сильно турбує. В зоні АТО відбувається війна, де регулярно помирають чиїсь сини… Але таких людей це не чіпляє – «ну й що? це ж не мої діти» і вони знову поринули в буденні справи. Такі люди можуть помолитися часом за знайомого пастора, який їде служити капеланом в зону АТО: «щоб він приїхав живий і здоровий», «щоб нічого поганого не трапилося», а коли він повернеться, то можна більше не молитися ні за нього, ні за тих солдатів, яким він служив.

Такі люди ніколи не запитають ближнього «чи є в тебе є потреби, за які я можу молитися?» або «чи потрібна тобі якась моя допомога?”, “чи можу я якось тобі послужити?» Їм взагалі не подобається думати про себе як про слугу. Звісно вони можуть комусь і допомогти, але це буває тому що їх якось змусили до цього, або вони не хочуть погано виглядати перед іншими, або роблять це з розрахунку, що для них в цьому є якась вигода.

Таких людей, по великому рахунку, не хвилює брат чи сестра, які сидять поряд на богослужінні і чомусь не приймають участь в Вечері Господній. Вони просто їх не помічають, бо зосереджені на собі і своїх переживаннях. Їх мало цікавлять проблеми інших, але всі неодмінно повинні знати про їх особисті проблеми і не просто знати, а допомагати їм, молитися за них, бігати на зустріч з ними по першому виклику.

Такі люди ніколи не подякують іншим за те, що вони їм служать, а сприймає це як належне, бо головні актори в цьому фільмі-життя– це вони, а всі решта просто дешеві декорації. Якщо щось трапиться не так як подобається цим людям, якщо з їх думкою не порахуються, якщо про них забудуть, кудись не запросять, то інші обов’язково про це дізнаються і змушені будуть вислухати ноти незадоволення та образи.

Такі люди довіряють своєму серцю, досвіду, знанням більше, ніж Богу. Їх бажання є важливішими за Божі повеління. Вони легковажно ставляться до того, що Бог зробив і продовжує робити для них. Точніше вони сприймають це як належне, адже головне – це вони. Будь-яка річ або людини може заполонити їх серце так, що вони будуть віддавати цьому весь свій вільний час і навіть не згадувати про Бога. Він для них не такий важливий в житті як спорт, робота, гроші, інтернет, смартфон, одяг, секс, її тіло, репутація. Його книга Біблія, не така цікава як полоса новин в соцмережах, новенький фільм чи сучасний гаджет. Слово Боже не є авторитетом в питаннях моралі чи стосунків. А стосунки з Ним не мотивують так, як це роблять відомі спортсмени, зірки шоу-бізнесу чи відеоролики в ютубі.

Такі люди завжди думають в першу чергу про себе, а не про інших і тим більше не про Бога, забуваючи найбільші заповіді «любити Бога» і «любити ближнього».

Чи знаєте ви таких людей? Можливо десь бачили чи чули про них? Не спішіть шукати їх десь далеко, бо людина з багатьма вищезгаданими “симптомами” самозакоханості написала ці рядки. Дуже ймовірно, що така ж людина їх щойно прочитала, можливо навіть кивнула головою, але за мить піде далі по стрічці новин…

Звісно легше нічого не міняти, ніяких рішень не приймати, просто сприйняти це як ще один цікавий пост і продовжувати далі грати свою улюблену роль головного героя в своєму улюбленому фільмі про улюбленого самого себе. Однак відкрию вам велику таємницю – таке кіно приречене на провал, та й головний герой – це взагалі не ви! Не вірите? Перечитайте уважно ще раз Сценарій (Біблію) і поговоріть про це з Режисером (Богом).

Джерело: фейсбук.

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s