Я не хочу, щоб у Вас склалося враження, нібито я зводжу всю глибину і ширину стосунків з Богом до фінансів. Фінанси – не єдина тема духовно життя, але… все ж таки важлива.

Останні 2.5 роки я заробляю на життя тим, що викладаю іноземцям українську мову. Починав я з того, що мав лише одного американця. Ми займалися двічі, тричі і чотири рази на тиждень – і так 10 місяців. Потім він поїхав у свої З’єднані Держави Америки (так каже українська діаспора), і думаю, що по трохи все забуває.

Взагалі, англійську мову я знаю не дуже добре. Треба покращувати все – вимову, словник, граматику. Але після того, як мій американець поїхав додому, я заходився шукати нових студентів. Спочатку був француз, потім інші. Після одруження я продовжував викладати українську мову, а також час від часу проводив екскурсії Львовом. Все це давало мені певний прибуток. Працювала також і дружина. Але з деяких причин дружина зараз не працює, і мені дуже хотілося заробляти більше. Заробляти більше – означає працювати більше. І я шукав активно нових студентів. Але десь так до середини листопада вони дуже поганенько шукалися.

Я постійно молився про 12 стабільних годин навчання. За моїми підрахунками, це було б нормально. За ці 2.5 роки я лише один раз мав такий показник – у вересні 2015 року, тобто ще до одруження. А потім – з жовтня 2015 до листопада 2016 зайнятість коливалася від 1 до 8 годин, а також були ще екскурсії містом. Але я молився про 12. Взагалі зараз я починаю думати, що молитися треба було про 14 або 16 :) . Але все таки.

За останній місяць у мене наче з повітря з’явилися 5 нових студентів. 4 з них це нові люди в моєму житті, про яких я ніколи нічого не чув. Інший, п’ятий, вже цікавився українською мовою півроку тому, але чомусь не почав навчатися. Тепер у мене є ці 5 нових і 2 “старих”. Нові студенти з різних країн – Росії, Бразилії, Нідерланд, двоє зі США.

Я добре пом’ятаю, як хвилювався (раніше) про фінанси у грудні. Я навіть думав, що грудень буде дуже невдалим фінансово. Але Бог так зробив, що ці студенти з’явилися, і оплатили 12 годин вперед – це стандартний пакет, якого я притримуюся вже певний час. Отож, грудень видався цілком нормальним. І я бачу руку Бога в цьому. Хоча час від часу мене мучать сумніви, а чи не напридумав все це я сам собі.

Але матиматика підказує: зараз я маю 12.25 годин на тиждень. Деякі займаються лише годину на тиждень, інші – дві години, а один студент три години. Я молився про 12 годин останні кілька місяців. А така цифра – “12” висіла у моїй свідомості вже більше року. 12.25 це на 2% більше, ніж я просив.

Звичайно, я не думаю, що треба підходити до всього так технічно. Але це все таки дуже цікаво, особливо, коли я згадую свої великі хвилювання влітку, і в вересні-жовтні про листопад-грудень – як воно все буде.

Словом, Бог вірний. Треба вчитися Йому довіряти. Хоча мені це завжди важко.