Порошенко П.О. (фото з інтернету)

У заголовку, звісно, іронія. Я не вважаю першого добрим, а другого злим. Але суть питання можна звести до такого: чому ми обираємо людей, які обіцяють нам демократію, але потім роблять авторитаризм?

Річ у політичній культурі. Наші політики просто не вміють (і не хочуть) інакше. Всі вони зіпсовані авторитаристи. Ну або дуже м’які ліберали. У нашій країні просто нема іншої філософії, культури мислення. Суспільство не продукує нову політику і нових політиків. Нема запиту на щось краще. Все, що ми знаємо – це “спочатку все має стати моє, а потім я поділю чесно”.

Тут справу не виправити майданами. Тут потрібно змінювати правила гри, а для цього – суспільну свідомість. А її майдани не змінюють.

Багато хто нарікає, що Порошенко не продав свій бізнес. А що Ви зробили, щоб він просто був змушений це зробити, боячись в’язниці? Чому український парламент не прийняв закон про обов’язкову конфіскацію підприємств, якщо вони не були продані 100 днів після інавгурації? Чому громадськість не тиснула на парламент? Чому люди не обривали телефони своїх обранців?

Отож, треба шукати (будувати) механізми, а не “скігліти”. Не треба очікувати від людей того, на що вони не здатні і чого не хочуть в принципі робити. Не хотіли робити, не збиралися робити. Політиків треба навчити боятися не майданів, а закону. На жаль абсолютна більшість країни думає не так, тому ми там, де ми є.

Порошенко забрав паспорт у Саакашвілі? Це дуже погано. Але суспільство просто “схавало” це. Деякі навіть написали, який поганий Саакашвілі. Не про те пишете. Проблема в тому, що громадянство належить громаді. Відбирати його може громада через суд. Але для цього він має бути справедливим. Але для цього ми повинні шукати не доброго гетьмана, а справедливості. А потім – гетьмана, який поважатиме закон.

Країною мають керувати закони, а не політики. Закони, а не “добрі” порошенки чи “злі” януковичі. Не майдан нам потрібен, а верховенство права.