Отже, у Жовкві є 2 музеї. Один міститься у замку і має три зали. Інший міститься у самій ратуші. Сам замок в дуже поганенькому стані, але ведуться ремонтні роботи.
У першій залі є десятки фотографій – Жовква в різні часи. Зокрема,
Другий зал – кузня. Це справжня кузня, про проводяться мастер-класи. Недавно тут проводили майстер-клас для дітей і викували разом залізну корону :)
Третій зал – гетьманська зала. Тут є портрети гетьманів та зброя, я також латинські вислови.
Важко повірити, але у XVII століття водопровід робили з дерева. До речі, перший водопровід у Львові був ще за княжого Львова.
Внутрішній дворик колись був чудовим, але зараз може злякати будь-кого…
Вигляд Ратуші зовні
Емблема зі Святим Іваном прикрашає Ратушу у Жовкві
У радянські часи тут було училище механізації. Людей вчили на трактористів і машиністів.
В різні часи до 1941 року у Жовкві жила велика єврейська громада – від третини до половини міста. Після війни їх залишилося кілька десятків.
У Жовкві багато років діяли видавництва, в т.ч. римокатолицьке отців Василіян. В музеї можна побачити книги, надруковані в кінці XIX та на початку XX століть. Є навіть Новий Завіт на старослов’янській мові.
В центрі завмерла синагога. Вона належить до заповідника. Грошей на ремонт, як бачимо, не знайшли. Дуже шкода, бо приміщення чудове. Щоправда, якщо реставрувати – що там відкрити? Єврейська громада на цілій Львівщині дуже невелика.
Такою я побачив Жовкву. Це славне місто, якому дуже потрібні бачення та інвестиції. Сподіваюся, скоро настануть його кращі часи.