
X-Mas?
Біля двох років тому назад повертаючись із Вінничини мене вразила одна річ. Сталося так, що я замилувався старовинною архітектурою, шпилясті храми, будинки з усілякою ліпниною просто липли до мого серця і дуже тішили моє око. Та наче голка загнана під ніготь гостро й дико мене боліло дещо інше. Поряд із чарівною, вишуканою й мистецько оформленою архітектурою я зустрічав прямокутні напівзруйновані будівлі із написами “Слава труду” та “Слава КПСС”. Мій шлунок ледь не вирвало, цей гнітючий контраст щось робив із моїм серцем, воно не билося, не тріпотіло, воно калатало без будь-якого ритму, здавалося груди його не втримають. Не міг я збагнути як за якигось двісті-триста років ми здеградували настільки, що втратили не те щоби здібність творити шедеври, ми втратили смак краси її вишуканий аромат та стали безхатченками у власному домі.
Час гоїть рани. Загоїв і мої. Та раптом трапилось те, що знову блискавкою прошило моє серце й мою душу. Прогулюючись з дружиною магазинами ми натрапили на презентаційний столик, його центр був прикрашений вже зовсім по зимовому, натякаючи на очікуване багатьма Різдво. Посеред цього стола красувалися собі чотири букви, букви які назавжди залишать рану в моєму серці. То був напис “X-MAS”. “X-MAS” – начебто означає Різдво. Але не Різдво (Christmas) Ісуса Христа, Який і є основою не лише цього свята, але й взагалі усього нашого життя, а Різдво як просто свято, свято відпочинку, сімейного спілкування, свято подарунків і гарного настрою. Дуже швидко Різдво стає вже не святом народження Христа. Це як святкувати День матері в чоловічому колективі. Або як любити свою дружину в розмові із другом на футбольному матчі.
Сьогодні багато скажуть мені – “не кіпішуй”, це ж те саме, просто щоб легше було читати, щоб старе слово набуло нової барви, “Х” ніби додає харизми вже “заржавілим” традиціям.
Сьогодні із Різдва забирають Христа, а завтра наші діти назавжди втратять його розуміння і ніколи, ніколи вже сльози радості не бринітимуть на їхніх очах, надто коли думатимуть про сенс справжнього Різдва
Трохи менше місяця залишилося до 25 грудня, і ми українці, разом із цілим світом, будемо святкувати, тішитись, радіти, сміятися та плакати від радості і щастя, бо ми знаємо Різдво. Різдво – це виключно про ХРИСТА
Автор: Юрій Притика (м Тернопіль)
з соцмережі