Бачу в фб нову тенденцію – обговорювати чи треба дарувати подарунки на св. Миколая.
Я б так сказав: людина має свободу дарувати своїм дітям коли хоче :) Нема ніякої духовності в тому, щоб дарувати на Миколая, але і нема її щоб не дарувати.
Можна святкувати суботу (неділю), можна не святкувати.
Можна готувати 12 (14, 16…) страв на Різдво, можна не готувати.

Давним давно всім відомо, що для більшості українців свята це не привід згадати події сивої давнини (народження Спасителя чи Його воскресіння) я просто з сім’єю поїсти смачно та/або випити горілки.

Хрестини дитини колись мало інше значення – хресні батьки брали на себе відповідальність щодо християнського виховання малечі. Мовляв, ми подбаємо, щоб він/вона виріс/виросла у вірі християнській. Зараз це вже давно не працює. Ви коли останній раз бачили, щоб хресний тато чи хресна мама пояснювали дитині віру християнську?

Але треба враховувати контекст. Якщо ми живемо в Галичині, і будемо у всьому ігнорувати традиції, які тут склалися, то по перше виникне питання “чому?” (нонконформізм це залежність від конформізму), по друге, буде певна реакція (якесь дивне у Вас християнство без Миколая, як так можна).

Воювати з традиціями нема сенсу. Традиції невмирущі. Краще формувати здорові традиції і пильнувати, щоб вони не стали важливіші за Бога.

Тому… Я дарую квіти дружини просто так, без приводу. Я даруватиму своїй дитині подарунки просто так, але і на день народження теж, мабуть. Свобода це звільнення від нав’язливої ідеї довести всьому світу, що тільки наш табір має свободу.