Кожна місцева громада живе поміж двома небезпеками: з однієї сторони є патерналізм, тобто загроза потрапити під жорстку конфесійну вертикаль і залежати від директив центру, а з іншого боку є сектанство, тобто спокуса відмежуватися від усіх, вийти на прямий звязок з космосом і створити своє замкнуте царство. Першу крайність найкраще втілюють Свідки Єгови, в яких всі рішення строго диктуються в Брукліні і всі повсюди йому підкоряються, такий підхід характерний також для римського католицизму, в якому подібну роль виконує Ватикан, хоча слід зазначити, що останнім часом в католицизмі є тенденції до децентралізації. Друга крайність притаманна маргіналізованим групам, особливо серед неопротестантів, які ігнорують історичну спадщину церкви і поводяться так наче після апостолів і до них нікого й не було.

Я часто писав про проблему патерналізму та домінування якогось релігійного центру над місцевими громадами, і тільки деколи заторкував небезпеку сектанства. Сьогодні хотів поділитися деякими важливими для мене принципами, якими я завжди керувався і які формували мій імунітет від вузькоконфесійного сектанства.

Перший принцип – це РАЦІОНАЛЬНІСТЬ. Що я маю на увазі? Не йдеться про раціоналізм. Мова йде про наявність зрілого, сформованого, послідовного і систематичного богослів’я, яке передає цілісну картину Слова Божого. Даний принцип забезпечує певну послідовність в навчанні і практиці громади. Він захищає від однобокості, коли тільки одне щось із Біблії наголошується, а інше не береться до уваги. Даний принцип унеможливлює виривання цитат з контексту та маніпуляції Біблією в інтересах харизматичного лідера. Даний принцип веде до того, щоби приймати все Писання, а не прикриваючись голим Писанням, просувати свої відсебеньки. Відсутність чітко сформульованого вчення в кращому випадку свідчить про незрілість громади, а в гіршому може говорити про нечесність і мінливість позиції керівників громади. Св. Павло висловив цей принцип наступними словами: “Я бо не ухилявся вам об’явити ВСЮ ВОЛЮ БОЖУ.” (Дії 20:27)

Другий принцип – це ІСТОРИЧНІСТЬ. Що це таке? Я не маю тут на увазі апостольське наступництво. Воно не стосується теми. Принцип історичності полягає в тому, щоби в громаді було чітко і ясно сформульоване віровчення, яке відображає історичну віру церкви. Якщо в церкві люди дратуються, коли на проповіді цитуються отці церкви – це нездорова ситуація. Також, коли цитуються твори реформаторів і це викликає занепокоєння – це проблема. Принцип історичності говорить, що існує традиція віри. Є історія церкви. Святий Дух діє в історії. Ми не змушені вважати отців церкви чи праці реформаторів – непорушним авторитетом, але ми повинні шанувати їхній добрий внесок в захист віри і життя церкви. Не вибілюючи при цьому їхніх помилок. В Писанні даний принцип висловлений в посланні до Євреїв: “ПАМ’ЯТАЙТЕ ПРО НАСТАВНИКІВ ВАШИХ, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру.”(Євр.13,7)

Третій принцип – це КАФОЛІЧНІСТЬ, або СОБОРНІСТЬ. В чому суть даного принципу? Справа в тім, що жодна громада не є самодостатньою. Межі Тіла Христового є ширшими за рамки однієї громади і однієї конфесії. В цьому і полягає мудрість, щоби бути відкритим до дії Святого Духа у всьому Тілі Христа. Якщо громада закривається в собі, або обмежується тільки своєю вузькоконфесійною традицією – вона насправді обкрадає себе і стає маргінальною групою, яка не бачить нічого за межами свого болота. Кафолічність означає спільність з усім Божим народом у всі часи. Даний принцип простежується в словах святого Павла: “[Щоб ви] спромоглися ЗРОЗУМІТИ З УСІМА СВЯТИМИ, і пізнати оту любов Христову.” (Еф.3,18-19)

N.B. Важливо мати на увазі, що фундаментальним критерієм вірного застосування даних принципів служить Євангеліє! Відхід від Євангелія в розмиті формулювання ради уявної єдності, чи вченості, чи хибної традиції – це лукаве політиканство і дорога в царство антихриста. Цей момент я хотів би чітко обумовити, щоб не виникало ніяких кривотлумачень. Отже, дані принципи – раціональність, історичність та соборність – можуть зберегти окрему громаду від скочення в сектанство і допомогти будувати церкву на здорових засадах Божого Слова.

Себастьян ТЕГЗА,
м. Хуст
(з фейсбуку)