Вчора у нашої дівчинки піднялася температура надвечір, ми не змогли її самостійно збити, тому зателефонували на швидку допомогу. Через 1 годину 10 хвилин приїхала “швидка”, в той час, як відповідно до постанови Кабінету Міністрів вiд 21 листопада 2012 року №1119 вона має приїжджати за 10-20 хвилин, а в окремих випадках за 30. Ну, але нехай. Нам пояснили, що не було дитячого лікаря. Оскільки на виклик до дитини будь-який лікар не може приїхати. Приїхали двоє людей – чоловік-лікар та медсестра. Чоловік-лікар оглянув дитину і почав сварити нас з дружиною, за те, що ми протягом дня не звернулися в поліклініку. Він сказав, що не може ані лікувати, ані рекомендувати будь-що. Єдине, що може зробити – укол та забрати дитину в лікарню. Ну нехай. Ми запитали, що нам робити. Він відповів: завтра дитину обов’язково повинен оглянути лікар, тому зверніться в будь-яку лікарню наприклад обласну інфекційну чи “Охматдит”, нехай там оглянуть.

Сьогодні вранці дружина поїхала на таксі у “Охматдит”, я залишився вдома. Після того, як дружина з дитиною поїхали, до нас прийшла… лікар з місцевої поліклініки. Вона сказала, що інформацію про нашу дитину їй передала “швидка допомога”. Це було дуже дивно, бо так виглядало, що ми самі мали звернутися до якогось лікаря. Зокрема, лікар “швидкої” порадив нам “Охматдит” або “інфекційну”, але про те, що прийде лікар додому, нам ніхто не сказав. Отож, жінка-лікар прийшла даремно, тож вона розвернулася і пішла.

Пригоди у “Охматдиті” ще цікавіші. Молодий лікар приймає величезну кількість пацієнтів – в черзі кілька десятків людей. Він дратується, підвищує голос, вийшов на коридор і голосно сказав: Я просто людина, мені важко працювати, а Ви навіть не дасте мені в туалет сходити. І ще він сказав: тут не прохідний двір. Пацієнти відповіли: ідіть в туалет, хто вам заважає.

В результаті мою дружину з дитиною прийняли, але нічого до пуття не сказали, відправивши робити аналізи. Після аналізів треба знову чекати в черзі хоча б тому, що більшість людей також чекають вже з аналізами. Тобто друге коло – ще одна година. Лікар дратується і до нього нікому не хочеться йти. Але варіантів небагато. Під час першого прийому (на другий дружина просто не пішла – чекати треба було ще годину) сказав моїй дружині: а Ви знаєте що за хибний виклик швидкої у Європі ви б заплатили 600 євро? Не знаю, чи жив цей молодий лікар у Європі чи просто бачив Європу по телевізору,  але моя дружина жила в Німеччині 7 років і добре знає європейські порядки, європейську медицину. Нашій медицині і нашим лікарям до Європи дуже далеко. Але цей молодий лікар з таким нахабство розповідає, що є у Європі. З якою ціллю він це говорить? Навіщо мені “у Європі”? У нас є Україна, є українські закони, якщо ми порушили український закон і викликали швидку допомогу безпідставно – ми повинні заплатити штраф. До речі, у Європі лікарів-хабарників садять у в’язницю. Як і тих, хто зробив серйозну помилку і в результаті поцієнт помер або заразився новою хворобою. У нас же це величезна рідкість.

Вікіпедія:
Охматдит – дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ» МОЗ України (охорона материнства та дитинства) — багатопрофільний діагностично-лікувальний заклад, який надає спеціалізовану висококваліфіковану медичну допомогу дитячому населенню України. Найбільша дитяча лікарня в Україні.

Ще один нюанс. Маленьку дитину треба переодягати, змінювати памперс. Щоб взяти аналіз сечі, дитину треба покласти на стіл. В лікарні “Охматдит” таких умов немає. Є кімната матері із дитиною, але там не закінчений ремонт, і ще немає столика, куди можна покласти дитину. Проте у поліклініці є велика “ніша” чи лоджія, де стоїть велика статуетка Марії із свічками-образками. Таким чином у лікарнях і поліклініках релігійна людина завжди може поклонитися Марії і поставити ще 10 образочків, але вона не може покласти маленьку дитину і переодягнути її. Це абсурд. Я не проти релігійної символіки в окремих місцях в окремих випадках. Це має місце. Але я проти того, щоб наші люди були неймовірно релігійні, але не застосовували Божі християнські принципи у всіх сферах свого життя. Я не думаю, що Богу подобається, коли в лікарні є велика ніша-лоджія для Марії і вервички-образки, але дитину треба переодягати в коридорі, попросивши чергу зрозступитися.

Ради справедливості додам, що півроку тому ми також були у “Охматдиті” у двох лікарів. В принципі, майже без черг і лікарі були нормальніші. Про Європу не розповідали, оглянули дитя, дали доречні поради.