Всі накинулися на священика Московського Патріархату, який відмовився “відспівати” дворічного хлопчика, який трагічно і випадково загинув у Запоріжжі. Не торкаючися богословської частини цього питання (треба це відспівування взагалі чи ні) та політичної (хто і звідки керує УПЦ МП) все ж таки висловлю свою думку.

А чому служитель одного церковного братства (організації) зобов’язаний здійснювати певне богослужіння для людини чи сім’ї, яка ніколи не була членом цього братства? КП і МП це дві різні організації. Те, що всі 15 помісних православних церков не визнають КП справи не стосується, але факт цікавий. Але практику здійснювати богослужіння “для своїх” мають всі громади, в т.ч. протестантські. Ну Ви собі уявляєте, щоб людина все життя була католиком, але шлюб брала у протестантському храмі від протестантського служителя? Або навпаки?

Втрата маленької дитини це трагедія для будь-якої сім’ї. І я щиро співчуваю батькам. Але підхід служителя можна цілком зрозуміти. “Відспівування” не є ритуалом, який може формально здійснювати будь-хто. Церква, як релігійна організація, яка має своє бачення на священодії – і будь-яка церква їх має. Навіть серед баптистів в Україні буде дивно, якщо баптист з одного братства раптово захоче мати певне служіння з баптистами з іншого. Якщо людина все життя була в одному середовищі, то логічно, що і ключові священодії будуть там. Чому ж тоді всі накинулися на релігійну організацію, яку очолює людина в Росії? Чого б це? Через політичні переконання. Але православних МП у нас 9.5 мільйонів громадян. Це їхня справа до якого храму ходити. Навіть якщо я не поділяю багатьох їхніх поглядів – але це все ж таки їхня справа.

Ніколи не був ані прихильником православ’я, ані православним в жодному сенсі. Але наше завдання бути щирим і справедливим у цій справі. Ніяка церква (і Московська теж) не винна у трагедії, яка сталася з хлопчиком. Не можна свою ненависть до Росії екстраполювати на цей випадок. Ці речі жодним чином не пов’язані.