Чотири року тому обірвалося життя 48-и хлопців і чоловіків, які вийшли на Майдан. Першого застрелили 8.59 (20-го лютого), останнього – 16.57. Помер на Майдані і Олег Ушневич, якого я не знав особисто, але який проживав у моєму містечку Сколе на Львівщині. Він у списку номер 29-ий, а час смерті 9.43.
Читав той список і якось стало сумно. Шкода хлопців, які потрапили у жорна історії. Про що вони думали і мріяли, я не знаю. Мабуть, більшість із них щиро хотіли жити у новій Україні, де не буде олігархів, корупції, але де буде розвиток і процвітання, мир і добро.
Спочатку хотілося написати про владу, яка зробила майже нуль, щоб посадити убивць у в’язницю років на 20, принаймні. Потім подумалося, що за цю владу голосували здебільшого ті, хто на Майдані вимагали змін.
Потім подумалося про те, про що говорить Олесь Доній у своєму інтерв’ю – більшість українців це маленькі порошенки. Я б додав – маленькі януковичі, маленькі азарови, пшонки і так далі. На жаль, нам ще багато років йти до того, щоб встановити хоча б якусь відносну справедливість.
Повернімося до Сколе. Там перейменували вулицю – назвали на честь героя Олега Ушневича. Отож, вулицю перейменували, але частина мешканців були незадоволеними – треба було переробляти якісь документи, а це зайві витрати. Отож, подали позов до суду. Суд розглядає. Приїхала знімальна група зі Львова. Зняли 15 секунд судового засідання, потім ще по 30 секунд думки сторін. Місцева чиновниця, обійдемося без її імені та посади, на камеру говорить, що Олег був героєм, і вулиця має носити його ім’я. Звучить гарно. Якби я не знав цю людину, то повірив би у її пафос. Все життя вона брала хабарі і продовжує брати. Це знають усі – але так завжди було прийнято. Вона брала, а всі їй носили. І вона завжди була “за Майдан”, звісно. Бо всі “за”. Ті, що носили хабарі – теж “за”.
На Майдані всього померло більше ста людей. За що вони померли? Сотня – багато це чи мало? Щороку на українських дорогах гине 5000 людей. Це 50 майданів. Звісно, порівняння некоректне. Коли людина сідає у автомобіль, вона вже ризикує. А хтось сідає п’яний за кермо, забирає своє життя і чиєсь.
48 хлопців вийшли на Майдан – без зброї, а просто, щоб відстояти свої політичні погляди. І їх убили професійні міліціонери. Швидше за все, з автоматів. Швидше за все, для залякування інших.
До Майдану можна ставитися по різному. Як на мене, не варто надмірно ґлорифікувати людей. Але коли просто так, ні за що убивають беззбройних людей – це велика біда, а коли за 4 роки нікого не покарано – біда двічі.