Марічка Галюк

Автор: Марічка ГАЛЮК

Якщо ви хоча б раз у житті чули або (тим більше!) говорили щось на кшталт: «Свобода у Христі дає мені можливість публічно прославляти Бога в будь-якому одязі, бо для Нього головне – моє серце», тоді дочитайте цей пост до кінця.

Справжнє значення поняття «свободи, яку подарував Божий Син», іноді може відрізнятися від того, що уявлять собі про неї деякі люди. Біблія вчить: «Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!» (Гал. 5:1). Мова тут йде не про рабство пристойного одягу на противагу волі і зеленого світла прозорим сорочкам, лосінам в поєданні зі шпильками та сукенкам з оголеною спиною. «Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха. І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік. Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні» (Ів. 8:34-36).

Не знаю чи свідомо чи несвідомо люди не звертають увагу на те, що мова тут йде про свободу від гріха, а не про війну емансипації з фундаменталізмом. Ось таке виривання біблійних термінів з сюжетного контексту, перекручування, а згодом і спекуляція на тому, чого Бог ніколи не говорив, нагадує голого короля з казки Ганса Кристіана Андерсена. Він відчував себе героєм, а на ділі був жертвою пропаганди дизайнерів-шахраїв.

Деякі дівчата, на жаль, не задаються питанням: «Як представникам чоловічої статі молитися чи слухати проповідь, коли на сусідній лавці дівчата виглядають, як дублерки Кім Кардашьян чи Свєти Лободи?!»

І не треба казати, що у чоловіків в голові «тільки одне», але потрібно все ж брати до уваги їхню фізіологію, частиною якої є первинне сприйняття інформації через «зображення» Отож, нехай наша «свобода у Христі» не спонукає ближніх до рабства гріха.

«Хто ж спокусить одного з тих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині…» (Мт. 18:6)

(з соцмережі)